с ответами: А. Солженицын «Матренин двор»
1. От чьего лица ведётся повествование в рассказе Солженицына «Матренин двор»
А) главной героини – Матрёны
Б) автора-повествователя – Игнатича
В) объективное повествование
Г) посторонний наблюдатель
2. Укажите второе название рассказа Солженицына «Матренин двор»
А) «Случай на станции Кречетовка»
Б) «Пожар»
В) «Не стоит село без праведников»
Г) «Привычное дело»
3. Основная тема рассказа:
А) месть Фаддея Матрёне;
Б) отчуждённость Матрёны, жившей замкнуто и одиноко;
В) разрушение двора Матрёны как приюта доброты, любви и всепрощения.
4. О каком историческом периоде идёт речь в рассказе?
А) после революции
Б) после Отечественной войны
В) 1953 год
Г) 1956 год
5. Какие художественные детали автору создать образ главной героини?
А) колченогая кошка
Б) картофельный суп
В) большая русская печка
Г) безмолвная, но живая толпа фикусов
Д) «лучезарная», «добрая», «извиняющаяся» улыбка
6. Матрёна рассказала повествователю Игнатичу историю своей горькой жизни:
А) так как ей не с кем было поговорить
Б) потому что ему тоже пришлось пережить трудные времена, и он научился понимать и сострадать
В) потому что хотела, чтобы её В отличие от подробного описания Фаддея, портрет Матрёны скуп на детали:
«Обвязанное старческим слинявшим платочком смотрело на меня в непрямых мягких отсветах лампы круглое лицо Матрёны…» Это позволяет:
А) определить отношение автора к Матрёне, которая осталась загадкой для него
Б) указать на принадлежность её к деревенским жителям
В) увидеть глубокий подтекст в описании Матрёны: её сущность раскрывает не портрет, а то, как она живёт и общается с людьми
8. В облике Фаддея автор выделяет чёрные волосы, чёрную окладистую бороду, чёрные усы и брови, да и самого старика называл «чёрным». Цвет необходим автору, для того чтобы:
А) выделить у героя основательность, достойность, крепость
Б) показать стойкость когда-то «смоляного богатыря», который не растратил душевную доброту щедрость
В) ярче выявить злобу, ненависть, жадность героя
9. Солженицын называет Матрёну праведницей, без которой не стоит село, согласно пословице. К такому выводу он пришёл:
А) так как Матрёна всегда говорила правильные слова, к её мнению прислушивались
Б) потому что Матрёна соблюдала христианские обычаи
В) когда образ Матрёны стал ему понятен, близок, как и жизнь её без гонки за добром, за нарядами
10. Какова особенность системы образов рассказа?
А) построена по принципу парности персонажей
Б) герои, окружающие Матрену, эгоистичны, черствы, они пользовались добротой главной героини
В) подчеркивает одиночество главной героини
Г) призвана выделить характер главной героини
11. В чем заключается трагедия финала? Что хочет нам сказать автор? Что его беспокоит?
Дать свой вариант ответа.
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
1)Повесть начинается с размышлений рассказчика о судьбе станционных смотрителей: «Что такое станционный смотритель? Сущий мученик четырнадцатого класса, огражденный своим чином токмо от побоев, и то не всегда» .
2)Дочь станционного смотрителя, вдовца Самсона Вырина, Дуня — бойкая девушка необычайной красоты.
3)Начало Осени.
4)Тут он принялся переписывать мою подорожную, а я занялся рассмотрением картинок, украшавших его смиренную, но опрятную обитель. Они изображали историю блудного сына: в первой почтенный старик в колпаке и шлафорке отпускает беспокойного юношу, который поспешно принимает его благословение и мешок с деньгами.
5)тому назад 3 года назад зимнем вечером в доме появился молодой мущина.
6)Главным героем повести Пушкина «Станционный смотритель» является Самсон Вырин. Автор, описывая трагическую жизнь этого человека, сумел вызвать у читателей сочувствие и сопереживание к простому человеку.
Объяснение:
Дальше не знаю