"Не складайте скарбів на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають." Цій фразі з Біблії вже 2 тисячі років. Напевно багато людей 21 століття чули її. І вона прямо стосується цієї теми. Звичайно всі, особливо хлопчаки, читали роман Стівенсона "Острів скарбів". І в першу чергу нас приваблювала ця книга найцікавішими, захоплюючими і непередбачуваними пригодами на морі й на суші піратів-головорізів і нашого ровесника юнги Джима Хокінса, під проводом холоднокровного Джона Сільвера.
Автор на прикладі свого маленького, але не по дитячому мудрого героя (зовсім як маленький принц, точнісінько), показує нам всіма цими захоплюючими і трагічними мандрівками за безмірним багатством, як це все сумно - прагнути до безмірного збагачення. В яке бридке, потворне створіння перетворює людину спрага будь-що-будь стати багатим. Скільки крові і життів було віддано в жертву золотому теляті по дорозі на острів скарбів, а чим це обернулося?! "Копайте, копайте, хлопці. Може, викопаєте два-три земляних горіхи. Їх так люблять свині."
Цікавий сюжет - не єдина перевага даної книги. Джим Хокінс хлопчиськом пройшов через багато пригод. Але цей шлях не перетворив його на тварину, пірата. Він навчив його приймати рішення, думати не тільки про себе, а й про інших. Він зрозумів, що зло - великий лицедій. Для досягнення своєї мети воно може прийняти будь-який вигляд, одягнути будь-яку маску. І потрібно вміти відрізняти його від усього по-справжньому світлого, доброго.Але головне, він на власному досвіді переконався, що багатство, за яким вони полювали, за великим рахунком, нікому не потрібне.
Адже такі багатства, як міцна, вірна дружба, честь, душевна краса не купуються і не продаються, їх треба заслужити. І це і є справжній скарб.
Зима без снегу — лето без хлеба.
Снегу надует — хлеба прибудет.
Снег земле-кормилице — теплый кожух.
Зима без мороза не бывает.
В зимний холод — всякий молод.
Береги нос в большой мороз.
Сугроб да вьюга — два друга.
Два друга — мороз да вьюга.
Ну, и мороз — птицу на лету бьет.
Ветер и гору с места сдвинет.
Вьюги — метели под февраль полетели.
Зимой холодно, а летом оводно.
Зима лето пугает, да все равно тает.
Увидел грача — весну встречай.
Матушка весна — всем красна.
Весна и червяка живит.
Сухой март да май мокрый дают хлеб добрый.
Хоть и «марток», а надевай двое порток.
Март с водой, апрель с травой, а май с цветами.
В апреле земля преет.
Пришел месяц май, коням корму дай, а сам кожух надевай да на печь полезай.
В мае дождь — родится рожь.
Пришел май — под кустиком рай.
Ласточка день начинает, а соловей кончает.
Объяснение:
"Не складайте скарбів на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають." Цій фразі з Біблії вже 2 тисячі років. Напевно багато людей 21 століття чули її. І вона прямо стосується цієї теми. Звичайно всі, особливо хлопчаки, читали роман Стівенсона "Острів скарбів". І в першу чергу нас приваблювала ця книга найцікавішими, захоплюючими і непередбачуваними пригодами на морі й на суші піратів-головорізів і нашого ровесника юнги Джима Хокінса, під проводом холоднокровного Джона Сільвера.
Автор на прикладі свого маленького, але не по дитячому мудрого героя (зовсім як маленький принц, точнісінько), показує нам всіма цими захоплюючими і трагічними мандрівками за безмірним багатством, як це все сумно - прагнути до безмірного збагачення. В яке бридке, потворне створіння перетворює людину спрага будь-що-будь стати багатим. Скільки крові і життів було віддано в жертву золотому теляті по дорозі на острів скарбів, а чим це обернулося?! "Копайте, копайте, хлопці. Може, викопаєте два-три земляних горіхи. Їх так люблять свині."
Цікавий сюжет - не єдина перевага даної книги. Джим Хокінс хлопчиськом пройшов через багато пригод. Але цей шлях не перетворив його на тварину, пірата. Він навчив його приймати рішення, думати не тільки про себе, а й про інших. Він зрозумів, що зло - великий лицедій. Для досягнення своєї мети воно може прийняти будь-який вигляд, одягнути будь-яку маску. І потрібно вміти відрізняти його від усього по-справжньому світлого, доброго.Але головне, він на власному досвіді переконався, що багатство, за яким вони полювали, за великим рахунком, нікому не потрібне.
Адже такі багатства, як міцна, вірна дружба, честь, душевна краса не купуються і не продаються, їх треба заслужити. І це і є справжній скарб.