САМОСТІЙНА РОБОТА ЗАПИТАННЯ №1 Жанр твору "Євшан-зілля" Легенда; Казка; Поема; Вірш. ЗАПИТАННЯ №2 Що М.Вороний поклав в основу твору "Євшан-зілля"? Міф; Переказ; Літописну легенду; Казку. ЗАПИТАННЯ №3 Малий хлопчик, що жив у неволі, був улюбленим сином: Половецького хана; Печенізького хана; Французького короля; Скіфського хана. ЗАПИТАННЯ №4 Де жив хлопчик? У Чернігові; У Києві; У Львові; У Новгород - Сіверському. ЗАПИТАННЯ №5 Хто з князів під час походу взяв малого хлопчину в полон ? Ярослав Мудрий; Володимир Мономах; Святослав; Ігор Святославович. ЗАПИТАННЯ №6 За що князь вирішив залишити при собі хлопчину: За розум; За вроду; За слухняність; За гарний голос. ЗАПИТАННЯ № Чому батько вирішив послати на пошуки сина саме гудця? Гудець знав декілька мов; Тільки він знав, де знаходиться хлопчина; Тільки він умів словом і піснею торкнутися людської душі; Гудець володів гіпнозом. ЗАПИТАННЯ №8 Скільки днів і ночей довелося гудцю йти до хлопчика? Два; Три; Сім; Десять. ЗАПИТАННЯ №9 Якою була перша спроба гудця повернути до пам'яті хлопчика? Заспівав йому рідних пісень; Дав йому понюхати євшан-зілля; Зворушливо розповів про батька; Показ йому лист батька. ЗАПИТАННЯ №10 Який із цих прийомів відновив пам'ять хлопця? Прочитав лист від батька; Послухав пісню рідного народу; Понюхав євшан-зілля; Послухав розповідь про батька. ЗАПИТАННЯ №11 Як закінчується історія? Хлопець повірнувся додому; Він зненавидів гудця, який розповів правду; Він вирішив залишитися; Він поскаржився князю. ЗАПИТАННЯ №12 Які рядки з твору розкривають її головну думку? Там, де пустка замість серця, Порятунку вже не буде? Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій В славі й шані пробувати! Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, - Шлях у край свій повороту?!
«Обыкновенное чудо» — пьеса в трёх действиях драматурга Евгения Шварца, завершённая в 1954 году. Работа над произведением, изначально имевшим название «Медведь», продолжалась в течение десяти лет. «Обыкновенное чудо» впервые было опубликовано в сборнике «„Тень“ и другие пьесы», вышедшем в свет в Ленинграде в 1956 году. Спектакль по пьесе впервые был представлен зрителям в 1956 году на сцене московского Театра-студии киноактёра. Пьеса дважды — в 1964 и в 1978 годах — экранизирована.
Обыкновенное чудо
Жанр
пьеса
Автор
Евгений Шварц
Язык оригинала
русский
Дата написания
1954
Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть.
Ольга Кобилянська
Історична проза наших митців — це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас почуття національної гідності, сприяють патріотичному духові сучасників. Я не випадково взяла епіграфом до свого твору слова О. Кобилянської, бо дуже хочу, щоб мій ровесник захоплювався не тільки сучасними новітніми технологіями, В знав свою історію, любив свою країну, бо, як говорить народна мудрість, без минулого не буде майбутнього.
Роман П. Куліша "Чорна рада" — один із перших історичних романів про події нашої історії, який є кращим історичним твором другої половини XIX століття. Коли я вивчала біографію П. Куліша, мене дуже вразив відгук Т. Шевченка про твір "Чорна рада", і, мабуть, цей відгук викликав інтерес до ще не прочитаного мною роману. Великий Кобзар писав у листі до П. Куліша тобі, Богу, милий друже мій великий... за "Чорну раду". Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більше нічого, як Період історії, відображений у романі "Чорна рада", — це дуже складний час нашої історії. Возз'єднання України з Росією позбавило Україну незалежності у всьому. А ще й не було сильного, авторитетного діяча, щоб боронив би і відстоював козацтво та народ. Польська шляхта не мирилася із втратою українських земель. Москва прагнула підкорити козацтво, поставити гетьманом людину своєю владою, хоч до цього козаки на своїй великій раді обирали гетьмана. А українське панство, як завжди, корилося владі, аби їх не чіпали. Чи не правда, складний час? І саме цю епоху взявся зобразити П. Куліш у своєму романі. Чому? Мабуть, тому, що сам був істориком, писав праці з історії України, був знайомий із документами того часу, літописами, науковими джерелами.