долгонько меня не было с работами, хотя в страну забегала исправно, любовалась на ваши шедевры, с упоением читала рассказы об их создании, да и просто вдыхала этот родной наш смовский воздух, без которого уже и жизнь не жизнь.
собственно, сегодня-то я снова без работ! раз уж речь пошла о воздухе, то в этом русле и буду двигаться. сегодня я хочу рассказать вам о своём родном крае, о чистом горном воздухе, об умопомрачительно красивой природе и о маленьком путешествии. и хоть путешествие маленькое, рассказ мой будет длинным, тут уж сами виноваты, нахвалили меня за прошлый рассказ об отпуске - теперь терпите (если и запаситесь не только кофейком-чайком, а и бутербродиками. добавляю уже после написания: рассказ получился не просто длинным, а неприлично длинным, извините, сама не ожидала.
Роман «Злочин і кара» Федора Достоєвського один із самих відомих у всьому світі. Реакція на цей твір може бути різною, як позитивною, так і негативною, проте байдужим цей роман нікого точно не залишить. Перше, що можна сказати після його прочитання, це те, що автор дуже майстерно поєднав детективний сюжет з надзвичайно глибоким реалізмом і психологізмом.
Питання, які підіймає цей роман, це одвічні образи добра і зла, а також ті поняття, які кожна людина вкладає в ці образи. Для когось це абсолютно різні категорії, між якими не може бути нічого
спільного, а для когось межа між добром і злом буває досить тонкою.
Раскольніков постає як персонаж, який не хоче просто сидіти і чекати, він обирає активність, дієвість. Проблеми накривають героя одна за одною: закинуте навчання в університеті, відсутність роботи, прохання матері про матеріальну до а також улюблена сестра, яка зради родини готова провести усе життя з ненависною людиною.
Борги та злидні оточують Раскольніков на кожному кроці: родина Мармеладова, доля Соні, що продає себе заради добробуту родини, та багатьох інших, що втратили будь-яку надію на краще життя. Увесь цей біль і розпач
приводить Раскольнікова до думки, що один злочинний вчинок можна пробачити, якщо він коштуватиме сотні добрих справ. Саме такі ідеї штовхають його на вбивство лихварки.
Думки та дії виявилися нетотожні: реальній вчинок – вбивство – змінив усе. Гроші уже не здаються такими необхідними, але головне, що герой стратив і те, що мав раніше – самоповагу, спокій, розуміння самого себе. Проти Раскольнікова не висунуто обвинувачень, кроте його самокатування гірші за в’язницю, врешті-решт змушує його здатися.
Роман змушує задуматися над пріоритетами у житті, вічними цінностями, моральними принципами та межею між дозволеним та недозволеним, яку кожна людина визначає для себе сама.
дорогие мои, !
долгонько меня не было с работами, хотя в страну забегала исправно, любовалась на ваши шедевры, с упоением читала рассказы об их создании, да и просто вдыхала этот родной наш смовский воздух, без которого уже и жизнь не жизнь.
собственно, сегодня-то я снова без работ! раз уж речь пошла о воздухе, то в этом русле и буду двигаться. сегодня я хочу рассказать вам о своём родном крае, о чистом горном воздухе, об умопомрачительно красивой природе и о маленьком путешествии. и хоть путешествие маленькое, рассказ мой будет длинным, тут уж сами виноваты, нахвалили меня за прошлый рассказ об отпуске - теперь терпите (если и запаситесь не только кофейком-чайком, а и бутербродиками. добавляю уже после написания: рассказ получился не просто длинным, а неприлично длинным, извините, сама не ожидала.
я хочу показать вам урал, свой южный урал!
Роман «Злочин і кара» Федора Достоєвського один із самих відомих у всьому світі. Реакція на цей твір може бути різною, як позитивною, так і негативною, проте байдужим цей роман нікого точно не залишить. Перше, що можна сказати після його прочитання, це те, що автор дуже майстерно поєднав детективний сюжет з надзвичайно глибоким реалізмом і психологізмом.
Питання, які підіймає цей роман, це одвічні образи добра і зла, а також ті поняття, які кожна людина вкладає в ці образи. Для когось це абсолютно різні категорії, між якими не може бути нічого
спільного, а для когось межа між добром і злом буває досить тонкою.
Раскольніков постає як персонаж, який не хоче просто сидіти і чекати, він обирає активність, дієвість. Проблеми накривають героя одна за одною: закинуте навчання в університеті, відсутність роботи, прохання матері про матеріальну до а також улюблена сестра, яка зради родини готова провести усе життя з ненависною людиною.
Борги та злидні оточують Раскольніков на кожному кроці: родина Мармеладова, доля Соні, що продає себе заради добробуту родини, та багатьох інших, що втратили будь-яку надію на краще життя. Увесь цей біль і розпач
приводить Раскольнікова до думки, що один злочинний вчинок можна пробачити, якщо він коштуватиме сотні добрих справ. Саме такі ідеї штовхають його на вбивство лихварки.
Думки та дії виявилися нетотожні: реальній вчинок – вбивство – змінив усе. Гроші уже не здаються такими необхідними, але головне, що герой стратив і те, що мав раніше – самоповагу, спокій, розуміння самого себе. Проти Раскольнікова не висунуто обвинувачень, кроте його самокатування гірші за в’язницю, врешті-решт змушує його здатися.
Роман змушує задуматися над пріоритетами у житті, вічними цінностями, моральними принципами та межею між дозволеним та недозволеним, яку кожна людина визначає для себе сама.
https://ukrtvory.ru/mo%D1%97-rozdumi-nad-romanom-zlochin-i-kara.html