Люди срываются с насиженных мест в поисках лучшей, “легкой” жизни: некоторые из них так и не находят себе пристанища. Так возникает в художественном мире Юрия Казакова тип странника, скитальца. Писатель, сложивший в “Северном дневнике” вдохновенную оду дороге, считавший, что “не проходит вовеки только очарование движения, память о счастье, о ветре, о стуке колес, шуме воды или шорохе собственных шагов”. Дорога “может обернуться ловушкой для натуры неразвитой, принести ей внутреннее опустошение”. Куда и зачем ехать, как и зачем жить? Без попытки ответить на эти вопросы, “без нравственного чувства, без призвания - словом, без внутренней идеи, придающей жизни смысл и значение”, она становится легкой, пустой, бездумной. Герой рассказа «По дороге» Снегирев стремится к движению как к возможности отрешиться от бренности и суетности мирского бытия, а главное – осознать и ощутить ценность вечных основ витальной энергии на Земле: «По ночам, в одиноких рейсах, легко думалось о забывалась обида на Сибирь, меркло все плохое, будто и не было его никогда, а оставалась одна красота и мощь горных кряжей, неистовых русских рек…» . Не случайно в дороге лицо Ильи Снегирева принимает «сосредоточенно-мечтательное выражение» , свидетельствующее о восприятии им действительности в искаженном иллюзорно-идиллическом виде. Жажда «легкой жизни» приводит его к пути в бесконечность, который невероятно труден.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Герой рассказа «По дороге» Снегирев стремится к движению как к возможности отрешиться от бренности и суетности мирского бытия, а главное – осознать и ощутить ценность вечных основ витальной энергии на Земле: «По ночам, в одиноких рейсах, легко думалось о забывалась обида на Сибирь, меркло все плохое, будто и не было его никогда, а оставалась одна красота и мощь горных кряжей, неистовых русских рек…» .
Не случайно в дороге лицо Ильи Снегирева принимает «сосредоточенно-мечтательное выражение» , свидетельствующее о восприятии им действительности в искаженном иллюзорно-идиллическом виде.
Жажда «легкой жизни» приводит его к пути в бесконечность, который невероятно труден.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.