ответ: "...Его лицо, и без того безжизненное, как у всех глухонемых..." "...мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем..." (рост около 2 метров) "...ветер с родины, – ласково ударял в его лицо, играл в его волосах и бороде..." "...при виде его громадной фигуры..." "...продолговатые и твердые мышцы его плечей..." "...налегая огромными ладонями на соху..." "...протянул свою огромную ручищу..." "...он принагнул тебя своей тяжелой ручкой..." "...ведь у него просто Минина и Пожарского рука..." (памятник Минину и Пожарскому в Москве, отлитый из бронзы) "...под его железными кулаками..." "...скрестив могучие руки у ней на спине..." "...проносили сильные его ноги..." "...пошел, тяжело ступая, в свою каморку..."
Його життя — це падіння і підйоми. Але підйомів було більше.
Народився Паоло Коельо в Бразилії, у м. Ріо-де-Жанейро в сім’ї інженера в1947р. Ще в дитинстві мріяв стати письменником, але в 60-ті роки в Бразилії мистецтво було заборонено воєнною диктатурою — художників і письменників переслідували як злочинців.
За відмову стати інженером 17-річний Паоло був поміщений батьками у психіатричну лікарню.
І лише через три роки його випустили. Досвід і переживання цих трьох років майстерно описав у романі «Вероніка вирішує померти».
Вступив на юридичний факультет. Але покинув через 4 роки навчання.
Стає композитором, пише пісні. Хіпі, журналіст, рок-зірка, актор, драматург, театральний директор, телевізійний продюсер — таке буремне життя письменника закінчилося у 1982 році під час його поїздки в Європу. В Дахау, а потім в Амстердамі у Паоло відбулася містична зустріч з «j», його новим наставником, який переконав його пройти по Дорозі в Сантьяго — шляхом
середньовічних паломників із Франції до іспанського міста Сантьяго – де – Компостелла. Паоло здійснив це паломництво у 1986 році. Воно стало поштовхом до творчості і невичерпним джерелом сюжетів для книг.
А ще, перебуваючи в Амстердамі, потрапив до католицького ордену RАМ, де навчився розуміти мову знаків і прикмет. Тому в його книгах часто йдеться про те, що чудеса трапляються в житті звичайних людей.
1987 року виходить з друку «Алхімік». Ця книга принесла Коельо не тільки світову славу, але й отримала статус сучасної класики.
ответ: "...Его лицо, и без того безжизненное, как у всех глухонемых..." "...мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем..." (рост около 2 метров) "...ветер с родины, – ласково ударял в его лицо, играл в его волосах и бороде..." "...при виде его громадной фигуры..." "...продолговатые и твердые мышцы его плечей..." "...налегая огромными ладонями на соху..." "...протянул свою огромную ручищу..." "...он принагнул тебя своей тяжелой ручкой..." "...ведь у него просто Минина и Пожарского рука..." (памятник Минину и Пожарскому в Москве, отлитый из бронзы) "...под его железными кулаками..." "...скрестив могучие руки у ней на спине..." "...проносили сильные его ноги..." "...пошел, тяжело ступая, в свою каморку..."
Його життя — це падіння і підйоми. Але підйомів було більше.
Народився Паоло Коельо в Бразилії, у м. Ріо-де-Жанейро в сім’ї інженера в1947р. Ще в дитинстві мріяв стати письменником, але в 60-ті роки в Бразилії мистецтво було заборонено воєнною диктатурою — художників і письменників переслідували як злочинців.
За відмову стати інженером 17-річний Паоло був поміщений батьками у психіатричну лікарню.
І лише через три роки його випустили. Досвід і переживання цих трьох років майстерно описав у романі «Вероніка вирішує померти».
Вступив на юридичний факультет. Але покинув через 4 роки навчання.
Стає композитором, пише пісні. Хіпі, журналіст, рок-зірка, актор, драматург, театральний директор, телевізійний продюсер — таке буремне життя письменника закінчилося у 1982 році під час його поїздки в Європу. В Дахау, а потім в Амстердамі у Паоло відбулася містична зустріч з «j», його новим наставником, який переконав його пройти по Дорозі в Сантьяго — шляхом
середньовічних паломників із Франції до іспанського міста Сантьяго – де – Компостелла. Паоло здійснив це паломництво у 1986 році. Воно стало поштовхом до творчості і невичерпним джерелом сюжетів для книг.
А ще, перебуваючи в Амстердамі, потрапив до католицького ордену RАМ, де навчився розуміти мову знаків і прикмет. Тому в його книгах часто йдеться про те, що чудеса трапляються в житті звичайних людей.
1987 року виходить з друку «Алхімік». Ця книга принесла Коельо не тільки світову славу, але й отримала статус сучасної класики.