Сформулировать ответ на во в объёме не более 5-8 предложений:" Эта повесть «научила меня... ".Привести не менее одного примера из произведении «Ася»с аналитическим суждением.
Популярна польська письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії - підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі - розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки - це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства. «Пам’ятати про свого читача, незалежно від його віку, - це, на мою думку, є обов’язком автора і звичайною, якщо хочете, чемністю. Якщо ми починаємо діалог, то, звичайно, хочемо, щоб нас зрозуміли. Я завжди намагаюся про це пам’ятати, хоча це не завжди легко..."

Про що цей твір?
Ця книжки про шістнадцятирічну дівчину з сімейним прізвиськом Буба, її стосунки з родичами та друзями, перше кохання та підліткові тривоги, про стосунки батьків і дітей, та й загалом поколінь, про шлюб, про те, як батьки занадто собою зайняті, щоб помічати своїх дітей-підлітків. Також це книжка про сучасного підлітка в родині та вплив сім’ї на формування підліткового світогляду)
Особливості стосунків у Бубиній сім’ї
Стосунки зумовлені інфантильною поведінкою старших її членів. Бубині мати Марися, батько Павел, сестра Ольга зі своєю родиною не тільки часто викликають у дівчини обурення та роздратування, а й дивують усілякими витівками, що, на її думку, властиві лише дітям.
Чому ж так? Давіайте поглянемо на робину Буби.
Мама, авторка «провальних» романів, постійно впадає в певні крайнощі. То вона невпинно пише, то вдягається по-підлітковому й фанатично займається фітнесом, то намагається , то переймається модними релігійними віяннями. Материн контакт із донькою зводиться до нечастих візитів до Бубиної кімнати та істеричних розмов, у яких Буба радше стає буфером для материних сліз, аніж повноцінним учасником спілкування. Мати нагадує Бубі інфантильне наївне дівчисько.
Батько не здатен сам вибрати собі одяг на роботу. Бубу він помічає частіше, але здебільшого їхні розмови короткотривалі. Батьки надто зайняті собою та своїми кар’єрами.
Яка роль Барташової в сім’ї Буби?
Вона берегиня родинного вогнища. Хоча завдання Бартошової полягає у дбанні про чистоту квартири та приготуванні їжі, саме вона часто розв’язує сімейні конфлікти. Бартошова часто виступає в ролі буркітливої, грубої й незадоволеної жінки, але, попри все, саме вона втілює дух родини, виступає символічною матір’ю-годувальницею й наставницею, чого якраз не можна сказати про Бубину матір Марисю.
Дід Генрик у житті Буби.
Він здатен не тільки підтримати Бубу в тяжкі хвилини, а й вирішити в родині будь-яку ситуацію завдяки гумору та здоровому глузду. На ділі він завжди виявляється найближчим Бубиним другом, який здатен оцінити й переосмислити будь-яку складну ситуацію
Незважаючи на все Буба переживає за азартного дідуся, за непрактичного батька і маму-авантюристку, близьку подругу Агату і сестру Ольгу та продовжує любити їх попри всі витівки.
Барбара Космовська "Буба", "Буба: мертвий сезон".
Ідея поваги й любові до людини
Тема: Зображення життя польської дівчини-підлітка, яка не відчувала себе щасливою.
Тепер хотілося б почути вашу думку щодо жанрової належності твору.
По-перше, до якого роду літератури віднесемо твір?
Погляньте, кількість сюжетних ліній і персонажів свідчать, що це великий епічний жанр – роман. А тематика – сімейно побутовий
Отже, «Буба» — це сучасний молодіжний сімейно-побутовий роман. (У зошити записати: з елементами гумористичного та психологічного р.)
Главный герой романа — Робинзон Крузо, моряк из Йорка. Его корабль потерпел кораблекрушение, весь экипаж погиб, и Робинзон остался на необитаемом острове в полном одиночестве.
Невзирая на кажущееся безнадежным положение, он не падает духом, а напротив, старается сделать свою жизнь на острове не только терпимой, но и максимально комфортной. Робинзон работает не покладая рук, превращает свой дом в неприступную крепость, надежно защищающую его от хищников и возможных врагов, засевает поля, приручает и одомашнивает животных. Многое Робинзону приходится изобретать заново, ведь на необитаемом острове не сходить в магазин, чтобы купить нужную тебе вещь, и не спросить совета у верного друга. Робинзон постоянно трудится, что-то строит, мастерит, расчищает, открывает. Я думаю, что именно трудолюбие и огромная сила воли Робинзону остаться Человеком.
Пример Робинзона Крузо показывает, что сильный духом, целеустремленный человек сумеет справиться с любой бедой и выйдет победителем из любой ситуации, даже если она кажется сложной и неожиданной.
Молодой человек был выброшен на необитаемый остров кораблекрушением, во время которого погиб весь экипаж. Но он не впал в отчаяние, а с первого же дня стал упорно трудиться. Прежде всего, Робинзон постарался все, что уцелело после кораблекрушения. Для этого он построил плот, укрепил его и за тридцать дней перевез на сушу все, «что в состоянии поднять пара человеческих рук» : уцелевшую корабельную провизию, порох, ружья. Но самой ценной находкой стал ящик плотника, который Робинзон «не отдал бы в то время за целый корабль, наполненный золотом» . Благодаря найденным инструментам он смог построить себе жилище (шалаш, обнесенный частоколом, и палатку в живописной части острова) , а позже пытался построить лодку, чтобы вернуться домой. Он обследовал остров и узнал, что тот покрыт дикой растительностью, что на нем почти нет животных, мясо которых годится в пищу, но не пал духом. Проявляя находчивость и упорство, борясь за свою жизнь, Робинзон преодолел множество трудностей, тяжелую болезнь и отчаяние, освоил множество ремесел. Он научился выращивать и выпекать хлеб, ловить рыбу, приручать диких коз (чтобы иметь молоко и сыр) , изготавливать глиняную посуду для хранения урожая, шить одежду из шкур убитых им животных. Ему приходилось проявлять огромную силу воли (например, не поддаться искушению и не съесть пшеницу, а оставить зернышки, чтобы в будущем получить урожай) , терпение и находчивость. Только благодаря собственной целеустремленности и трудолюбию он обеспечивал себя всем необходимым для жизни. Он понимал, что шансы на невелики, но продолжал надеяться и верить. Чтобы не утратить человеческого облика, он разговаривал с попугаем, писал дневник, вел календарь, совершенствовал свои знания и навыки.
Этот человек прожил наедине с природой 28 лет 2 месяца и 19 дней, но не потерял своего достоинства, не одичал (как, например, шотландский матрос Александр Селькирк, послуживший прототипом Робинзона Крузо) . Робинзон Крузо, оказавшийся в полном одиночестве, лишенный , человеческого общения, многих орудий труда, не только не погиб, но и превратил необитаемый уголок земли в благоустроенную, цветущую плантацию. Он выжил сам и избежать смерти туземцу, ставшему его единственным другом.
Популярна польська письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії - підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі - розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки - це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства. «Пам’ятати про свого читача, незалежно від його віку, - це, на мою думку, є обов’язком автора і звичайною, якщо хочете, чемністю. Якщо ми починаємо діалог, то, звичайно, хочемо, щоб нас зрозуміли. Я завжди намагаюся про це пам’ятати, хоча це не завжди легко..."

Про що цей твір?
Ця книжки про шістнадцятирічну дівчину з сімейним прізвиськом Буба, її стосунки з родичами та друзями, перше кохання та підліткові тривоги, про стосунки батьків і дітей, та й загалом поколінь, про шлюб, про те, як батьки занадто собою зайняті, щоб помічати своїх дітей-підлітків. Також це книжка про сучасного підлітка в родині та вплив сім’ї на формування підліткового світогляду)
Особливості стосунків у Бубиній сім’ї
Стосунки зумовлені інфантильною поведінкою старших її членів. Бубині мати Марися, батько Павел, сестра Ольга зі своєю родиною не тільки часто викликають у дівчини обурення та роздратування, а й дивують усілякими витівками, що, на її думку, властиві лише дітям.
Чому ж так? Давіайте поглянемо на робину Буби.
Мама, авторка «провальних» романів, постійно впадає в певні крайнощі. То вона невпинно пише, то вдягається по-підлітковому й фанатично займається фітнесом, то намагається , то переймається модними релігійними віяннями. Материн контакт із донькою зводиться до нечастих візитів до Бубиної кімнати та істеричних розмов, у яких Буба радше стає буфером для материних сліз, аніж повноцінним учасником спілкування. Мати нагадує Бубі інфантильне наївне дівчисько.
Батько не здатен сам вибрати собі одяг на роботу. Бубу він помічає частіше, але здебільшого їхні розмови короткотривалі. Батьки надто зайняті собою та своїми кар’єрами.
Яка роль Барташової в сім’ї Буби?
Вона берегиня родинного вогнища. Хоча завдання Бартошової полягає у дбанні про чистоту квартири та приготуванні їжі, саме вона часто розв’язує сімейні конфлікти. Бартошова часто виступає в ролі буркітливої, грубої й незадоволеної жінки, але, попри все, саме вона втілює дух родини, виступає символічною матір’ю-годувальницею й наставницею, чого якраз не можна сказати про Бубину матір Марисю.
Дід Генрик у житті Буби.
Він здатен не тільки підтримати Бубу в тяжкі хвилини, а й вирішити в родині будь-яку ситуацію завдяки гумору та здоровому глузду. На ділі він завжди виявляється найближчим Бубиним другом, який здатен оцінити й переосмислити будь-яку складну ситуацію
Незважаючи на все Буба переживає за азартного дідуся, за непрактичного батька і маму-авантюристку, близьку подругу Агату і сестру Ольгу та продовжує любити їх попри всі витівки.
Барбара Космовська "Буба", "Буба: мертвий сезон".
Ідея поваги й любові до людини
Тема: Зображення життя польської дівчини-підлітка, яка не відчувала себе щасливою.
Тепер хотілося б почути вашу думку щодо жанрової належності твору.
По-перше, до якого роду літератури віднесемо твір?
Погляньте, кількість сюжетних ліній і персонажів свідчать, що це великий епічний жанр – роман. А тематика – сімейно побутовий
Отже, «Буба» — це сучасний молодіжний сімейно-побутовий роман. (У зошити записати: з елементами гумористичного та психологічного р.)
Главный герой романа — Робинзон Крузо, моряк из Йорка. Его корабль потерпел кораблекрушение, весь экипаж погиб, и Робинзон остался на необитаемом острове в полном одиночестве.
Невзирая на кажущееся безнадежным положение, он не падает духом, а напротив, старается сделать свою жизнь на острове не только терпимой, но и максимально комфортной. Робинзон работает не покладая рук, превращает свой дом в неприступную крепость, надежно защищающую его от хищников и возможных врагов, засевает поля, приручает и одомашнивает животных. Многое Робинзону приходится изобретать заново, ведь на необитаемом острове не сходить в магазин, чтобы купить нужную тебе вещь, и не спросить совета у верного друга. Робинзон постоянно трудится, что-то строит, мастерит, расчищает, открывает. Я думаю, что именно трудолюбие и огромная сила воли Робинзону остаться Человеком.
Пример Робинзона Крузо показывает, что сильный духом, целеустремленный человек сумеет справиться с любой бедой и выйдет победителем из любой ситуации, даже если она кажется сложной и неожиданной.
Молодой человек был выброшен на необитаемый остров кораблекрушением, во время которого погиб весь экипаж. Но он не впал в отчаяние, а с первого же дня стал упорно трудиться. Прежде всего, Робинзон постарался все, что уцелело после кораблекрушения. Для этого он построил плот, укрепил его и за тридцать дней перевез на сушу все, «что в состоянии поднять пара человеческих рук» : уцелевшую корабельную провизию, порох, ружья. Но самой ценной находкой стал ящик плотника, который Робинзон «не отдал бы в то время за целый корабль, наполненный золотом» . Благодаря найденным инструментам он смог построить себе жилище (шалаш, обнесенный частоколом, и палатку в живописной части острова) , а позже пытался построить лодку, чтобы вернуться домой. Он обследовал остров и узнал, что тот покрыт дикой растительностью, что на нем почти нет животных, мясо которых годится в пищу, но не пал духом. Проявляя находчивость и упорство, борясь за свою жизнь, Робинзон преодолел множество трудностей, тяжелую болезнь и отчаяние, освоил множество ремесел. Он научился выращивать и выпекать хлеб, ловить рыбу, приручать диких коз (чтобы иметь молоко и сыр) , изготавливать глиняную посуду для хранения урожая, шить одежду из шкур убитых им животных. Ему приходилось проявлять огромную силу воли (например, не поддаться искушению и не съесть пшеницу, а оставить зернышки, чтобы в будущем получить урожай) , терпение и находчивость. Только благодаря собственной целеустремленности и трудолюбию он обеспечивал себя всем необходимым для жизни. Он понимал, что шансы на невелики, но продолжал надеяться и верить. Чтобы не утратить человеческого облика, он разговаривал с попугаем, писал дневник, вел календарь, совершенствовал свои знания и навыки.
Этот человек прожил наедине с природой 28 лет 2 месяца и 19 дней, но не потерял своего достоинства, не одичал (как, например, шотландский матрос Александр Селькирк, послуживший прототипом Робинзона Крузо) . Робинзон Крузо, оказавшийся в полном одиночестве, лишенный , человеческого общения, многих орудий труда, не только не погиб, но и превратил необитаемый уголок земли в благоустроенную, цветущую плантацию. Он выжил сам и избежать смерти туземцу, ставшему его единственным другом.
Объяснение:
Вот тебе и доказательство, отметь как лучший