Схарактеризуйте персонажів твору за поданими запитаннями ( письмово ):
1) Яку проблему порушила Марко Вовчок, змальовуючи образи Прокопа й Назара? Чому Прокіп хмурнішав з кожним днем? Які вчинки кріпака показують, що він не терпить знущання?
2) Утіленням яких рис є старенька бабуся? чи викликає у вас симпатію цей образ? Чому? Що можна сказати про неї на підставі такого звертання до Устини: "А що, пташечко, при молодій панії давненько служиш?"
3) Чому від справді "доброго пана", чоловіка інститутки, немає людям жодної користі? Розкрийте алегорію образу - "квач". Чи тільки в його залежності від жінки тут річ? Яке ваше ставлення до людей такого типу? (ИНСТЫТУТКА)
Василь Голобородько народився на Луганщині. Після закінчення школи майбутній митець працював на шахті, а потім навчався у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, далі у Донецькому університеті, з якого його відрахували через вимогу про впровадження викладання українською мовою. Після цього В. Голобородько працював на найрізноманітніших роботах.
Талановитий український поет В. Голобородько почав друкувати свої твори у 1964 році. У 1970 році у Сполучених Штатах була надрукована його збірка «Летюче віконце», а у 1988 році — поетична збірка «Зелен день». Книга поезій «Ікар на метеликових крилах» з’явилася у 1992 році, а збірка «Калина об Різдві» у 1992 році. Увесь цей час В. Голобородько вивчав український фольклор, використовував у своїх поетичних творах елементи народної творчості.
Поетична творчість В. Голобородька оживляла стародавній світ українських обрядів, пісень і казок. У своїх творах поет намагався осмислити наше складне життя, побачити в ньому своє місце і місце своїх сучасників, передати свої переживання і відчуття. В. Голобородько писав такі слова: «Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною». Наприклад, у вірші «Ми йдемо» поет зобразив українців, які гордо йшли своїм віковічним шляхом:
«Ми йдемо по Україні:
від степів до гір,
від лісів до морів —
звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку».
Ствердження про те, що кожне українське слово прописане у літописах і проспіване в піснях, В. Голобородько стверджував і у вірші «Наша мова».
Відтворюючи красу української природи, поет зобразив незвичайну красу конвалії, яку відобразив у поезії «Дзвінкі конвалії». Ліричний герой цього поетичного твору виходить на ріг вулиці для того, щоб роздати людям квіти, подарувати їм радість і поділитися з ними неповторною красою.
В. Голобородько щиро вірив і в те, що на свято Івана Купала рослини можуть розмовляти. Так, у поезії «Мова рослин» поет передав тиху розмову цілющого зілля:
«Сон-трава каже:
«Я — щоб дитині добре спалося».
Ранник каже:
«Я — щоб рани скоро гоїлися».
Розрив-трава каже:
«Я — відкриваю таємниці».
Взагалі, В. Голобородько — талановитий український поет, який добре розумів красу української природи, який щиро прагнув донести цю красу своїм читачам, який був справжнім сином свого народу і підтвердив це своїм життям та своєю творчістю.
Объяснение:
Роман "Робинзон Крузо"-это приключения,смена событий,испытания,что всегда привлекало читателей.Главная тема произведения-это мужество человека,который не только смог выжить на необитаемом острове,но и сохранил человеческое достоинство.
Изобретательность,находчивость,смелость и трудолюбие Крузо вызывают уважение читателей и пробуждают интерес,что случится дальше,сможет ли герой вернуться домой.Книга написана очень легко,читается на одном дыхании и понятна людям из разных стран,с разным менталитетом.Автор не оставляет равнодушными романтиков,даёт пищу мечтателям,озадачивает прагматиков,книга интересна и детям,и взрослым.Вот почему роман Даниеля Дефо стал одним из самых читаемых произведений мировой литературы.Автор затрагивает авантюрное начало любого человека,мы все ищем приключения в душе,мечтаем и романтично размышляет,а роман этому и развивает наше воображение.