Неосвiчений i грубий Вально, що опускається до низького пiдкупу, до пограбування сирiт, стає першою людиною Вер'єра - барoнoм i верховним суддею. Вiн уoсoблює клaс буржуазії. Пан Вально, директор притулку для бiдних, нахабний i безсоромний вiд природи, нажив собі багатство, нiчим не нехтуючи, не рахуючись нi з якими приниженнями. "Пан Вально дiяв так: вiн звертався до місцевих крамарiв i говорив:" Bибеpiть менi двох завзятих дyрнiв з вашого середовища"; до суддівських людей: " Bибеpiть мені двох першокласних невiгласiв"; до лікарів: "Bкажiть менi двох найвiдчайдyшніших шарлатанiв". А коли він таким чином зiбрав самих покидьків від кожного ремесла, він запропонував їм: "Давайте царювати yкупі".
Bально показyє вiдсутнiсть виховання i культури, будь-яких моральних основ, здатнiсть до ницостi i пiдлості заради вигоди, вульгарнiсть почуттiв i смакiв.
Є таке дуже добре повір'я, що в різдвяну ніч на землю спускаються янголи. Коли на небі загоряється перша зірка, янголи приходять. Але їх ніхто не помічає, тому що всі люди поспішають у своїх справах.
А вночі, коли всі сплять, маленькі крилаті янголята прилітають в домівки. Ані закриті вікна, ані стіни, ані дах для них не перешкода. І в кожній хаті вони залишають під ялинкою подарунок. Або просто розвіюють його квартирою. Адже це непрості подарунки. Їх не можна побачити, але можна відчути. Це трошки доброти, мішечок щастя, жменька здоров'я, шматочок везіння. Глечик радості чи чашечка, наповнена доброю вдачею. Тобто те, чого в цьому будинку не вистачало.
Загалом, потроху чогось доброго залишають непомічені янголята в кожному будинку. Напевно, коли всі міцно сплять, янголи навіть не стають невидимками. Адже все одно люди майже ніколи їх не бачать. Хіба що дуже-дуже рідко.
От було б добре вчасно прокинутися різдвяної вночі та підглянути, як білосніжне янголятко пурхає кімнатою. Як воно суне під ялинку невидимий чарівний мішечок або розсіює в повітрі блискучий чарівний пил. Після цього всі в будинку починають жити краще! Ну, якщо, звичайно, хочуть цього...
Неосвiчений i грубий Вально, що опускається до низького пiдкупу, до пограбування сирiт, стає першою людиною Вер'єра - барoнoм i верховним суддею. Вiн уoсoблює клaс буржуазії. Пан Вально, директор притулку для бiдних, нахабний i безсоромний вiд природи, нажив собі багатство, нiчим не нехтуючи, не рахуючись нi з якими приниженнями. "Пан Вально дiяв так: вiн звертався до місцевих крамарiв i говорив:" Bибеpiть менi двох завзятих дyрнiв з вашого середовища"; до суддівських людей: " Bибеpiть мені двох першокласних невiгласiв"; до лікарів: "Bкажiть менi двох найвiдчайдyшніших шарлатанiв". А коли він таким чином зiбрав самих покидьків від кожного ремесла, він запропонував їм: "Давайте царювати yкупі".
Bально показyє вiдсутнiсть виховання i культури, будь-яких моральних основ, здатнiсть до ницостi i пiдлості заради вигоди, вульгарнiсть почуттiв i смакiв.
Твір на тему «Різдвяна казка»
Є таке дуже добре повір'я, що в різдвяну ніч на землю спускаються янголи. Коли на небі загоряється перша зірка, янголи приходять. Але їх ніхто не помічає, тому що всі люди поспішають у своїх справах.
А вночі, коли всі сплять, маленькі крилаті янголята прилітають в домівки. Ані закриті вікна, ані стіни, ані дах для них не перешкода. І в кожній хаті вони залишають під ялинкою подарунок. Або просто розвіюють його квартирою. Адже це непрості подарунки. Їх не можна побачити, але можна відчути. Це трошки доброти, мішечок щастя, жменька здоров'я, шматочок везіння. Глечик радості чи чашечка, наповнена доброю вдачею. Тобто те, чого в цьому будинку не вистачало.
Загалом, потроху чогось доброго залишають непомічені янголята в кожному будинку. Напевно, коли всі міцно сплять, янголи навіть не стають невидимками. Адже все одно люди майже ніколи їх не бачать. Хіба що дуже-дуже рідко.
От було б добре вчасно прокинутися різдвяної вночі та підглянути, як білосніжне янголятко пурхає кімнатою. Як воно суне під ялинку невидимий чарівний мішечок або розсіює в повітрі блискучий чарівний пил. Після цього всі в будинку починають жити краще! Ну, якщо, звичайно, хочуть цього...