Провідний мотив: Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну), метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
1.Павел.Мальчик из очень бедной крестьянской семьи. У Павлуши нет даже лаптей. «…волосы были всклоченные, черные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой, но правильный, вся голова огромная…» «…тело приземистое, неуклюжее. Малый был неказистый…» «...Одеждой своей он щеголять не мог: вся она состояла из простой замашной рубахи да из заплатанных портов.. Костя – крестьянский мальчик из бедной семьи. Слабый и болезненный мальчик. Костя – «трусишка». "...Все лицо его было невелико, худо, в веснушках …» «…большие, черные, жидким блеском блестевшие глаза…» «…маленького роста, сложения тщедушного и одет довольно бедно..."
2. Они оба из бедных крестьянских семей и одеты они были очень бедно
3. Костя трусил и очень боялся волков,а Паша очень храбрый и решительный мальчик
4. Павлуша
5. Речь Павла очень спокойна,голос сильный. У Кости же пытается превлечь к себе внимание
6. В Павлуше привлекает его спокойность,знание природы. В Косте его доброта
ответ:Рік написання: 1847
Літературний рід: Лірика.
Жанр “Мені однаково”: Ліричний вірш (медитація).
Вид лірики: Громадянська (медитативна).
Провідний мотив: Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.
Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну), метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Объяснение:
1.Павел.Мальчик из очень бедной крестьянской семьи. У Павлуши нет даже лаптей. «…волосы были всклоченные, черные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой, но правильный, вся голова огромная…» «…тело приземистое, неуклюжее. Малый был неказистый…» «...Одеждой своей он щеголять не мог: вся она состояла из простой замашной рубахи да из заплатанных портов.. Костя – крестьянский мальчик из бедной семьи. Слабый и болезненный мальчик. Костя – «трусишка». "...Все лицо его было невелико, худо, в веснушках …» «…большие, черные, жидким блеском блестевшие глаза…» «…маленького роста, сложения тщедушного и одет довольно бедно..."
2. Они оба из бедных крестьянских семей и одеты они были очень бедно
3. Костя трусил и очень боялся волков,а Паша очень храбрый и решительный мальчик
4. Павлуша
5. Речь Павла очень спокойна,голос сильный. У Кости же пытается превлечь к себе внимание
6. В Павлуше привлекает его спокойность,знание природы. В Косте его доброта