Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Живое пламя" - замечательный рассказ Е.И.Носова. В нём писатель рассказывает о том, как в разговоре постояльца и его квартирной хозяйки Ольги Петровны выясняется, почему на клумбе она не любит высевать красные маки. Автор показывает нам, как меняется отношение к этим цветам у Ольги Петровны, когда она решила оставить три ростка красного мака, которые выросли благодаря тому, что постоялец все-таки бросил семена этих цветов на клумбу. Рассказ небольшой по содержанию, в нем всего два героя. Это Ольга Петровна, которая потеряла своего единственного сына, летчика, в годы Великой Отечественной войны, и приезжий, которому она сдала комнату. С настоящим художественным мастерством Носов создает образ клумбы, который которую Ольга Петровна ежегодно засевает различными цветами. Описывая их, Носов использует различные выразительные средства языка: эпитеты "скромные ночные маттиолы с нежно-горьковатым ароматом",анютины глазки с пурпурно-бархатными шляпками парижских красавиц", сравнение маков с зажженными факелами. Дополняет картину метафора "маки слепили своей озорной, обжигающей яркостью...Казалось, стоит только прикоснуться - сразу опалят!" Носов не случайно назвал свой рассказ "Живое пламя", потому что маки, которые теперь Ольга Петровна тоже стала высевать на клумбе, напоминали большой костер: "Одни осыпались, роняя на землю лепестки, точно искры, другие только раскрывали свои огненные языки". И Ольга Петровна поняла, что мак по своей кратко жизни напоминает ей жизнь ее сына, которая "без оглядки, в полную силу прожита".
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Автор показывает нам, как меняется отношение к этим цветам у Ольги Петровны, когда она решила оставить три ростка красного мака, которые выросли благодаря тому, что постоялец все-таки бросил семена этих цветов на клумбу.
Рассказ небольшой по содержанию, в нем всего два героя. Это Ольга Петровна, которая потеряла своего единственного сына, летчика, в годы Великой Отечественной войны, и приезжий, которому она сдала комнату.
С настоящим художественным мастерством Носов создает образ клумбы, который которую Ольга Петровна ежегодно засевает различными цветами. Описывая их, Носов использует различные выразительные средства языка: эпитеты "скромные ночные маттиолы с нежно-горьковатым ароматом",анютины глазки с пурпурно-бархатными шляпками парижских красавиц", сравнение маков с зажженными факелами. Дополняет картину метафора "маки слепили своей озорной, обжигающей яркостью...Казалось, стоит только прикоснуться - сразу опалят!"
Носов не случайно назвал свой рассказ "Живое пламя", потому что маки, которые теперь Ольга Петровна тоже стала высевать на клумбе, напоминали большой костер: "Одни осыпались, роняя на землю лепестки, точно искры, другие только раскрывали свои огненные языки". И Ольга Петровна поняла, что мак по своей кратко жизни напоминает ей жизнь ее сына, которая "без оглядки, в полную силу прожита".