Сміхом крізь сльози звучать окремі місця твору. У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького). Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.
Элементы сюжета «Кукольный дом» Экспозиция: канун Рождества. Хельмер назначен директором Акционерного банка. Нора веселая, беззаботная и счастливая. Завязка: появление Кристины (давней подруги Норы), а затем Крогстада в Хельмеров. Кристина с Норы получает работу в банке, а Крогстад по вине Торвальд ее теряет. Крогстад требует, чтобы Нора повлияла на мужа. Развитие действия. Крогстад шантажирует Нору. Танец Норы. Хельмер получает письмо Крогстада. Страх Хельмера за свое общественное положение. Крогстад возвращает долговое обязательство Норы. Хельмер «прощает» Нору. Кульминация. Идейная дискуссия между супругами. Нора заявляет о своем праве самостоятельно мыслить, а не принимать все на веру, делать выбор, а не жить по чьим-то правилам, свободно выражать свои взгляды, а не зависеть от чужих мыслей. Развязка. Открытый финал. Чтобы найти себя и «стать личностью», Нора покидает дом и детей
У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького).
Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.
Элементы сюжета «Кукольный дом» Экспозиция: канун Рождества. Хельмер назначен директором Акционерного банка. Нора веселая, беззаботная и счастливая. Завязка: появление Кристины (давней подруги Норы), а затем Крогстада в Хельмеров. Кристина с Норы получает работу в банке, а Крогстад по вине Торвальд ее теряет. Крогстад требует, чтобы Нора повлияла на мужа. Развитие действия. Крогстад шантажирует Нору. Танец Норы. Хельмер получает письмо Крогстада. Страх Хельмера за свое общественное положение. Крогстад возвращает долговое обязательство Норы. Хельмер «прощает» Нору. Кульминация. Идейная дискуссия между супругами. Нора заявляет о своем праве самостоятельно мыслить, а не принимать все на веру, делать выбор, а не жить по чьим-то правилам, свободно выражать свои взгляды, а не зависеть от чужих мыслей. Развязка. Открытый финал. Чтобы найти себя и «стать личностью», Нора покидает дом и детей
Объяснение: