Сочинение "Книга, которая мне запомнилась..." по одному из изученных произведений за курс 6 класса по выбору.
Примерный план сочинения.
1. Вступление. Название книги. Автор. Условия написания. Основная идея книги (чему учит книга, какие проблемы раскрывает).
2. Основная часть.
а) Место действия. Сюжетная линия (кратко)
б). Главные герои произведения: особенности характера, поступки.
в). Позиция автора к героям книги
3. Заключение. Актуальность произведения в наши дни. Ваше отношение к книге

Одна з найвідоміших комедій Мольєра — комедія «Міщанин-шляхтич». Її герой — такий собі пан Журден, який нажив немало грошей, але був не аристократичного роду. Йому дуже хотілося стати одним із представників вищого світу. Це бажання настільки заволоділо думками пана Журдена і всім його єством, що в очах людей навколо герой став виглядати часом кумедно, часом наївно, а часом виставляв себе справжнім дурнем.

Щоб хоч якось зрівнятися з дворянами, пан Журден винайняв для себе вчителів фехтування, танців і музики. Вчителі швидко зрозуміли недолугість свого наймача і почали цим користуватися. Розмовляючи між собою, вони визнавали, що хоча пан Журден і вдавав із себе галантного шляхтича, але сам абсолютно нічого не тямив у мистецтві та інших науках. Проте він добре платив, а це для них було найголовнішим.

Більшість людей повністю влаштовувало, що пан Журден був «темною» людиною і аплодував кожній нісенітниці, а за його гроші вони були готові прощати пану Журдену будь-яку дурість. Наприклад, вчитель музики наголошував на тому, що пан Журден х серед вельможного товариства: «він нам плататиме за інших, а вони нас вихвалятимуть за нього».

Не дивно, то такі недолугі багатії, як міщанин Журден, що прагнули будь-якою ціною зрівнятися з шляхтичами, були найлегшою наживою для шахраїв. Тому світському пройдисвіту графу Доранту, який видавав себе за друга пана Журдена, дуже легко було грати на почуттях міщанина, на його захопленні маркізою Доріменою, у яку і сам був закоханий. Граф видурював у пана Журдена гроші і подарунки, які потім дарував маркізі від свого імені.

За законами жанру, у п’єси «Міщанин-шляхтич» щасливий фінал. Вона закінчилася весіллям дочки пана Журдена та її нареченого, а також весіллям маркізи та графа. Турки, які танцювали на весіллі, жартівливо били пана Журдена шаблями і разом з муфтієм промовляли: «Бийте, бийте, не жалійте!», а потім били міщанина ще і ціпками, а муфтій промовляв: «Не стидатись, не кричати, — коли хочеш паном стати».

Отже, Мольєр не тільки висміяв прагнення героя своєї п’єси, а й фізично покарав недолугого Журдена. Коментуючи свій твір, одного разу оптиміст Мольєр висловив такий афоризм: «Що б не говорили, є в людині щось незвичайне – таке, що ніякі вчені не можуть пояснити». І з цією надзвичайно мудрою думкою неможливо не погодитись.

Объяснение:

ответ:Дуня Вырина — дочь станционного смотрителя, вокруг ее судьбы развивается весь сюжет. Красивая, хозяйственная, умная, она не может не понравиться. Отец не нарадуется на Дуню, на которой держится все небогатое хозяйство. Но вот в их жизни появляется ротмистр Минский, который, притворившись больным, вводит отца в заблуждение и увозит девушку с собой — в город. Лишь в конце мы узнаем, что Минский был действительно влюблен и имел относительно дочери смотрителя самые серьезные намерения. Однако ротмистр прекрасно понимал, что Самсон Вырин, умудренный жизненным опытом, ни за что не поверил бы в их серьезность.

Несколько лет живя в богатстве и роскоши, она даже весточки не прислала своему страдающему от тоски и одиночества отцу. Может, девушка хотела позабыть о жизни? Или Минский, за которого она вышла замуж, запрещал ей? Мы этого никогда не узнаем. Однако связь Дуни с отцом, вероятно, была слишком велика, потому что спустя годы, молодая барыня все-таки приехала в родные места. Но было уже поздно, потому что Самсон Вырин умер.

Дуня сравнивается с «заблудшей» овечкой (так сам Вырин называет ее).

Никакое сказочное превращение Дуни в «прекрасную барыню» не изменит жизнь отца к лучшему.

Если даже предположить, что Дуня теперь Минская, говори ли это о её счастье. Каким может быть замужество без родительского благословения.

С такой тяжелой ношей. Вырин последний раз видел Дуню, лежащую в обморочном состоянии. За время разлуки с отцом у неё родились дети, внуки Вырина., которых он не только не нянчил, но и не увидел, А ведь детей он любил. Он возился с деревенскими ребятишками, угощал их орешками, и вырезал им дудочки.

Объяснение:воть.поставь пять звёзд и нажми т.к вроде бы я дала хороший ответ