Сочинение на тему：в чем социальная опасность хлестаковщины рассказ ревизор 1-вступление （3-4 предл.） 2-во первых（6-7 предл.+цитата） 3-во вторых （6-7предл.+цитата） 4-вывод（таким образом я прихожу к выводу что н.в.гоголь）
совесть - то, что делает каждого из нас человеком с высокой духовностью. делать по совести означает поступать добросовестно, честно по отношению к себе и другим людям. смысл этой фразы состоит в том, что автор кормил "облезлого пса" не потому, что испытывал высокий душевный порыв, жалость и заботу о существе, а лишь чтобы облегчить себе состояние души, заглушить угрызения совести. это нельзя считать истинно позитивным поступком.человек не может откреститься от своей совести, совершая благородные поступки, которые не связаны с его реальной проблемой. я уверен(а) в том, что если каждый человек будет поступать в связи со своей совестью, то это сделает его ответственным человеком.
спочатку хочеться сказати, що тарас шевченко — один з най- талановитіших поетів свого часу. він надзвичайно любив природу свого рідного краю, замиловувався нею, опоетизовував її у своїй творчості. природа була для нього живою істотою, яка мала свої примхи, певні думки, яка мала свої страждання. особливо ж мені хотілося б зупинитися на такій його поезії, як «ой діброво — темний гаю! ».
надзвичайноромантично зображує поет зміну пір року. діброва в поезії постає молодою, вродливою дівчиною, яку увесь час вбирає у чарівні сукні її батько, темний гай: ой діброво — темний гаю! тебе одягаєтричі на рік-.. багатого собі батька маєш.він то одягає її у пишне зелене вбрання, то в золотий, розкішний одяг, то в білосніжну, м’яку шаль.тарас шевченко був закоханий в українську природу. він вважав, що немає у світі красивішого краю, чарівнішої природи, ніж природа україни. саме тому вона бачиться поетові рлюдне- ною. мотив оспівування природи є наскрізним у творчості тараса шевченка. через це його називають співцем рідного краю, рідної природи.'ii варіантбільшість віршів тараса григоровича шевченка присвячена тяжкій долі кріпацького люду, засиллю панів, боротьбі народу за своє щастя.але є в нього й ліричні твори, де описується краса української землі. серед них мені особливо подобаються «сонце заходить, гори чорні» і «тече вода з-під явора-..».перший вірш сповнений спокою, тиші: ось закінчився ще один день, і все відпочиває: сонце заходить, гори чорніють,пташечка тихне, поле німіє,радіють люде, що у думках лине на батьківщину, згадує і такий знайомий садочок, і мальовничі хатки, і «поле, і гай, і гори». колись він гуляв тут з дівчиною, зустрічав ранок. чи пам’ятає ще вона його, чи ходить зустрічати зорю на небокраї? у цьому творі відображається внутрішній світ шевченка, його любов до україни і туга за нею.у вірші «тече вода з-під явора-..» перед нами також постає мирна картина: тече вода з-під явора'яром на долину.пишається над водою червона калина.
невеличкий струмок поступово перетворюється на повноводну річку, береги якої прикрашають гнучкі верби та лоза. в очеретах живуть качки, вирощують своїх діточок. а вода тече далі і край міста стає ставом. щоранку сюди приходять за водою дівчата, співають пісень.шевченко в ліричних віршах не лише майстерно змальовує красу рідного краю, а й розкриває нерозривний зв’язок людини з природою. я вважаю, що такі твори нам стати кращими і більш мудрими.
совесть - то, что делает каждого из нас человеком с высокой духовностью. делать по совести означает поступать добросовестно, честно по отношению к себе и другим людям. смысл этой фразы состоит в том, что автор кормил "облезлого пса" не потому, что испытывал высокий душевный порыв, жалость и заботу о существе, а лишь чтобы облегчить себе состояние души, заглушить угрызения совести. это нельзя считать истинно позитивным поступком.человек не может откреститься от своей совести, совершая благородные поступки, которые не связаны с его реальной проблемой. я уверен(а) в том, что если каждый человек будет поступать в связи со своей совестью, то это сделает его ответственным человеком.
ответ:
не_знаю_правильно_ли
объяснение:
але це тільки про шевченка
спочатку хочеться сказати, що тарас шевченко — один з най- талановитіших поетів свого часу. він надзвичайно любив природу свого рідного краю, замиловувався нею, опоетизовував її у своїй творчості. природа була для нього живою істотою, яка мала свої примхи, певні думки, яка мала свої страждання. особливо ж мені хотілося б зупинитися на такій його поезії, як «ой діброво — темний гаю! ».
надзвичайноромантично зображує поет зміну пір року. діброва в поезії постає молодою, вродливою дівчиною, яку увесь час вбирає у чарівні сукні її батько, темний гай: ой діброво — темний гаю! тебе одягаєтричі на рік-.. багатого собі батька маєш.він то одягає її у пишне зелене вбрання, то в золотий, розкішний одяг, то в білосніжну, м’яку шаль.тарас шевченко був закоханий в українську природу. він вважав, що немає у світі красивішого краю, чарівнішої природи, ніж природа україни. саме тому вона бачиться поетові рлюдне- ною. мотив оспівування природи є наскрізним у творчості тараса шевченка. через це його називають співцем рідного краю, рідної природи.'ii варіантбільшість віршів тараса григоровича шевченка присвячена тяжкій долі кріпацького люду, засиллю панів, боротьбі народу за своє щастя.але є в нього й ліричні твори, де описується краса української землі. серед них мені особливо подобаються «сонце заходить, гори чорні» і «тече вода з-під явора-..».перший вірш сповнений спокою, тиші: ось закінчився ще один день, і все відпочиває: сонце заходить, гори чорніють,пташечка тихне, поле німіє,радіють люде, що у думках лине на батьківщину, згадує і такий знайомий садочок, і мальовничі хатки, і «поле, і гай, і гори». колись він гуляв тут з дівчиною, зустрічав ранок. чи пам’ятає ще вона його, чи ходить зустрічати зорю на небокраї? у цьому творі відображається внутрішній світ шевченка, його любов до україни і туга за нею.у вірші «тече вода з-під явора-..» перед нами також постає мирна картина: тече вода з-під явора'яром на долину.пишається над водою червона калина.
невеличкий струмок поступово перетворюється на повноводну річку, береги якої прикрашають гнучкі верби та лоза. в очеретах живуть качки, вирощують своїх діточок. а вода тече далі і край міста стає ставом. щоранку сюди приходять за водою дівчата, співають пісень.шевченко в ліричних віршах не лише майстерно змальовує красу рідного краю, а й розкриває нерозривний зв’язок людини з природою. я вважаю, що такі твори нам стати кращими і більш мудрими.