Сочинение "Тайга,наша кормилица,хлипких не любит План 1Васютка-ГГ рассказаВасюткино озеро (Вступление на эту тему) 2 какие качества васютка проявляет в лесу 1храбрость 2 смекалка 3мужество 4 забота об общем деле (примеры) 3 (Придумаете сами)
Дорогой Санька, здравствуй! Я бы хотела задать тебе вопрос: почему ты так поступил со своим другом — Семилетком? Маралу больше всего на свете не хватало свободы. И он полностью доверял тебе не за то, что ты ласкал и подкармливал его, а за то, что он не разу не видел тебя среди всадников. И вместо того, чтобы отговорить отца, выпустить марала на волю или хотя бы просто не участвовать в поимке Семилетка, ты предал его. Представь, что чувствовал марал после потери доверия единственного друга. И даже так ты мог хотя бы вовремя осознать свою ошибку и раскатиться. Ведь животные — это неотъемлемая часть планеты, часть одной большой семьи. И нужно стараться жить с природой в мире и согласии. Нужно быть честным, добрым, заботливым, человечным и бескорыстным. Человек — вершина природы, но природа её подножье.
«Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата, — співаючи, зробить, дайте тільки заліза, дерева».
«Мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі. Дід ошелешено підкидає вгору брови, потім одгетькує мене вільною рукою і починає сміятись. Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт. В таку хвилину вся дідова постать перехитується, карлючки вусів одстовбурчуються, з рота вириваються клекіт і «ох, рятуйте мою душу», з одежі осипається дерев'яний пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня підставляй під них»
«Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем'ян, якого знав увесь повіт»
«У його руці весело поблискує струг, яким він донедавна вистругував шпиці»
Дорогой Санька, здравствуй! Я бы хотела задать тебе вопрос: почему ты так поступил со своим другом — Семилетком? Маралу больше всего на свете не хватало свободы. И он полностью доверял тебе не за то, что ты ласкал и подкармливал его, а за то, что он не разу не видел тебя среди всадников. И вместо того, чтобы отговорить отца, выпустить марала на волю или хотя бы просто не участвовать в поимке Семилетка, ты предал его. Представь, что чувствовал марал после потери доверия единственного друга. И даже так ты мог хотя бы вовремя осознать свою ошибку и раскатиться. Ведь животные — это неотъемлемая часть планеты, часть одной большой семьи. И нужно стараться жить с природой в мире и согласии. Нужно быть честным, добрым, заботливым, человечным и бескорыстным. Человек — вершина природы, но природа её подножье.
«Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата, — співаючи, зробить, дайте тільки заліза, дерева».
«Мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі. Дід ошелешено підкидає вгору брови, потім одгетькує мене вільною рукою і починає сміятись. Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт. В таку хвилину вся дідова постать перехитується, карлючки вусів одстовбурчуються, з рота вириваються клекіт і «ох, рятуйте мою душу», з одежі осипається дерев'яний пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня підставляй під них»
«Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем'ян, якого знав увесь повіт»
«У його руці весело поблискує струг, яким він донедавна вистругував шпиці»
«Йде до вчорнілої катраги майструвати колеса».