1. Во первых он не хотел расстраивать мать потому что она и так не могла ему ничем во вторых он не знал кто таскает картошку и хлеб.
2. Ему нужны были деньги чтобы на них купить хоть стакан молока.
3. Чувство собственного достоинства, гордость, настойчивость не позволили мальчику принять посылку от Лидии Михайловны.
4. Она единственная кто ему в трудной ситуации
5. неправильный ответ: о дружбе и предательстве
10. Суть произведения заключена в поступке учительницы французского языка Лидии Михайловны. Желая главному герою, она многое делает для него. Учительница видит сложности героя с предметом, поэтому приглашает его на дополнительные занятия.
Учительница довольно хитра в собственных действиях. Она отправляет мальчику посылку с едой, однако ему удается разгадать ее тайну.
Лидия Михайловна уважает гордость рассказчика, но все равно старается оказать ему в денежном плане. Для этого она играет с ребенком в «замеряшки», чтобы он получил деньги на еду.
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Только точь-в-точь не списывай я тоже отсюда брать буду
1. Во первых он не хотел расстраивать мать потому что она и так не могла ему ничем во вторых он не знал кто таскает картошку и хлеб.
2. Ему нужны были деньги чтобы на них купить хоть стакан молока.
3. Чувство собственного достоинства, гордость, настойчивость не позволили мальчику принять посылку от Лидии Михайловны.
4. Она единственная кто ему в трудной ситуации
5. неправильный ответ: о дружбе и предательстве
10. Суть произведения заключена в поступке учительницы французского языка Лидии Михайловны. Желая главному герою, она многое делает для него. Учительница видит сложности героя с предметом, поэтому приглашает его на дополнительные занятия.
Учительница довольно хитра в собственных действиях. Она отправляет мальчику посылку с едой, однако ему удается разгадать ее тайну.
Лидия Михайловна уважает гордость рассказчика, но все равно старается оказать ему в денежном плане. Для этого она играет с ребенком в «замеряшки», чтобы он получил деньги на еду.
Во первых драсьте великий умник
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Только точь-в-точь не списывай я тоже отсюда брать буду
Объяснение: