Недаром Александр Сергеевич Пушкин назвал автора комедии «Недоросль» Дениса Ивановича Фонвизина «Смелым властелином сатиры». Он написал много честных, смелых и справедливых произведений, но вершиной его творчества принято считать именно «Недоросль», в котором автор ставил перед обществом много спорных вопросов. Но главной проблемой, затронутой Фонвизиным в своём знаменитом произведении, стала проблема воспитания нового поколения прогрессивно мыслящих людей. Когда Россией правил великий император Пётр Первый, им был выпущен указ, заставляющей детей дворян учить грамоту, арифметику и закон Божий. В противном случае, им не разрешалось жениться и служить на хорошем месте. В комедии Фонвизина «Недоросль» госпожа Простакова нанимает своему сыну Митрофанушке учителя. Увы, дворянский сын Митрофанушка был ужасно воспитан, что крайне отрицательно сказалось на его учёбе и общении с педагогом. Мать Митрофанушки – дворянка Простакова очень грубая женщина. Она жестоко обращается и со своей семьёй, и со своими крестьянами. Фонвизин в своей комедии «Недоросль» хотел показать не только проблемы воспитания в дворянских семьях, но и их бесчеловечное обращение с крепостными крестьянами. Как известно, безнаказанность развращает и ещё сильнее портит человека. Так и Простакова – сначала она занималась самодурством и глумилась над простолюдинами, но потом стала «править бал» среди таких же дворян. И остановить её смогли только при грубой силы – иначе было невозможно. Денис Иванович Фонвизин написал свою комедию «Недоросль» более двух веков назад. Тем не менее, это произведение популярно и актуально даже сегодня. Многие театры страны продолжают ставить комедию Фонвизина «Недоросль» на своих сценах. Проблемы, которые автор поднял в этом произведении – вечные проблемы, именно поэтому «Недоросль» никогда не потеряет своей актуальности
Видатний український письменник походив із звичайної родини селянина.
Любив гратися у ризиковані ігри. Одного разу на спір перепливав широченний ставок і ледве не втопився. Іншого разу впав із коня. З малечку відрізнявся від своїх ровесників надзвичайною пам’яттю і любов’ю до книги – опанував читання в ранньому віці. Поступивши на навчання в чоловічу Єлисаветградську гімназію, молодий Винниченко досконало оволодів декількома мовами – російською, латинською, грецькою, німецькою та французькою. Навчання у гімназії було платне, тому вся родина і батьки, і брати з сестрами збирали кошти на його навчання.
Юні однокласники-паничі дорікали відміннику холопським походженням, дражнили “свинопасом”. Та Володимир мав незалежну вдачу, він не корився гімназійним інструкціям із виховання “добропорядного російського інтеліґента”. Завди говорив українською, хоча в ті часи це було заборонено. Через брак коштів та його революційні погляди, за запальний характер та сильну любов до всього українського отримати документи про закінчення гімназії йому так і вдалось.
Мало хто знає, що Володимир Винниченко був талановитим художником. Його 74 оригінальні малярські роботи та 4 альбоми з малюнками аквареллю, нещодавно повернулися в Україну;
В 20 років він поступає на юридичний факультет Київського університету, але в життя увірвались бурні революційні події, які захопили хлопця з головою. За свою активну громадянську позицію його було вигнано з університету і за участь в революційній організації він зазнав переслідувань.
Його неодноразово ув’язнювали. Але Винниченку вдавалося тікати з в’язниці. Саме тому він довгий час провів у еміграції та жив під чужим прізвищем.
Недаром Александр Сергеевич Пушкин назвал автора комедии «Недоросль» Дениса Ивановича Фонвизина «Смелым властелином сатиры». Он написал много честных, смелых и справедливых произведений, но вершиной его творчества принято считать именно «Недоросль», в котором автор ставил перед обществом много спорных вопросов. Но главной проблемой, затронутой Фонвизиным в своём знаменитом произведении, стала проблема воспитания нового поколения прогрессивно мыслящих людей. Когда Россией правил великий император Пётр Первый, им был выпущен указ, заставляющей детей дворян учить грамоту, арифметику и закон Божий. В противном случае, им не разрешалось жениться и служить на хорошем месте. В комедии Фонвизина «Недоросль» госпожа Простакова нанимает своему сыну Митрофанушке учителя. Увы, дворянский сын Митрофанушка был ужасно воспитан, что крайне отрицательно сказалось на его учёбе и общении с педагогом. Мать Митрофанушки – дворянка Простакова очень грубая женщина. Она жестоко обращается и со своей семьёй, и со своими крестьянами. Фонвизин в своей комедии «Недоросль» хотел показать не только проблемы воспитания в дворянских семьях, но и их бесчеловечное обращение с крепостными крестьянами. Как известно, безнаказанность развращает и ещё сильнее портит человека. Так и Простакова – сначала она занималась самодурством и глумилась над простолюдинами, но потом стала «править бал» среди таких же дворян. И остановить её смогли только при грубой силы – иначе было невозможно. Денис Иванович Фонвизин написал свою комедию «Недоросль» более двух веков назад. Тем не менее, это произведение популярно и актуально даже сегодня. Многие театры страны продолжают ставить комедию Фонвизина «Недоросль» на своих сценах. Проблемы, которые автор поднял в этом произведении – вечные проблемы, именно поэтому «Недоросль» никогда не потеряет своей актуальности
Видатний український письменник походив із звичайної родини селянина.
Любив гратися у ризиковані ігри. Одного разу на спір перепливав широченний ставок і ледве не втопився. Іншого разу впав із коня. З малечку відрізнявся від своїх ровесників надзвичайною пам’яттю і любов’ю до книги – опанував читання в ранньому віці. Поступивши на навчання в чоловічу Єлисаветградську гімназію, молодий Винниченко досконало оволодів декількома мовами – російською, латинською, грецькою, німецькою та французькою. Навчання у гімназії було платне, тому вся родина і батьки, і брати з сестрами збирали кошти на його навчання.
Юні однокласники-паничі дорікали відміннику холопським походженням, дражнили “свинопасом”. Та Володимир мав незалежну вдачу, він не корився гімназійним інструкціям із виховання “добропорядного російського інтеліґента”. Завди говорив українською, хоча в ті часи це було заборонено. Через брак коштів та його революційні погляди, за запальний характер та сильну любов до всього українського отримати документи про закінчення гімназії йому так і вдалось.
Мало хто знає, що Володимир Винниченко був талановитим художником. Його 74 оригінальні малярські роботи та 4 альбоми з малюнками аквареллю, нещодавно повернулися в Україну;
В 20 років він поступає на юридичний факультет Київського університету, але в життя увірвались бурні революційні події, які захопили хлопця з головою. За свою активну громадянську позицію його було вигнано з університету і за участь в революційній організації він зазнав переслідувань.
Його неодноразово ув’язнювали. Але Винниченку вдавалося тікати з в’язниці. Саме тому він довгий час провів у еміграції та жив під чужим прізвищем.