Сміхом крізь сльози звучать окремі місця твору. У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького). Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.
Зимнее утро” – это один из лучших образцов пейзажной лирики Пушкина, произведение, пронизанное трепетной радостью от созерцания прекрасной русской зимы. Краткий анализ “Зимнее утро” по плану можно использовать на уроке ...
литературы в 6 классе – с его школьники лучше поймут стихотворение и проникнутся атмосферой.
В небольшой части стихотворения уделяется внимание прежнему вечеру с его вьюгой, мглой, мраком, пробуждающему печальные думы. Затем идет описание прекрасного спокойного чистого дня. На противопоставлении явственнее видны преимущества утра перед ночью. Утром лирический герой испытывает прилив сил, бодрость, восторг и влюбленность.
Пушкин широко использует метафоры и описания, потому картина свежего утра видится отчетливо. Читателю легко передается настроение поэта. Хочется остаться в уютном теплом и светлом доме с затопленной печью, и не терпится прокатиться в санях, вдыхая холодный воздух и любуясь чарующими чистыми пейзажами. На фоне блеска и белизны снегов и льда небо кажется голубым. Темные остовы деревьев контрастируют с чистотой окружающего мира. Последний образ милого сердцу берега вызывает приятные чувства и близость к лирическому герою.
История создания – это стихотворение Пушкина было написано в 1829 году, причем известна даже точная дата – 3 ноября. Поэт гостил в Тверской губернии у своих друзей, в имении которых и были написаны знаменитые строки.
Тема стихотворения – красота русской природы в зимний период года.
Композиция – на протяжении всех пяти шестистиший наблюдается линейная композиция.
Жанр – пейзажная лирика.
Стихотворный размер – четырехстопный ямб со смешанной рифмовкой.
У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького).
Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.
Зимнее утро” – это один из лучших образцов пейзажной лирики Пушкина, произведение, пронизанное трепетной радостью от созерцания прекрасной русской зимы. Краткий анализ “Зимнее утро” по плану можно использовать на уроке ...
литературы в 6 классе – с его школьники лучше поймут стихотворение и проникнутся атмосферой.
В небольшой части стихотворения уделяется внимание прежнему вечеру с его вьюгой, мглой, мраком, пробуждающему печальные думы. Затем идет описание прекрасного спокойного чистого дня. На противопоставлении явственнее видны преимущества утра перед ночью. Утром лирический герой испытывает прилив сил, бодрость, восторг и влюбленность.
Пушкин широко использует метафоры и описания, потому картина свежего утра видится отчетливо. Читателю легко передается настроение поэта. Хочется остаться в уютном теплом и светлом доме с затопленной печью, и не терпится прокатиться в санях, вдыхая холодный воздух и любуясь чарующими чистыми пейзажами. На фоне блеска и белизны снегов и льда небо кажется голубым. Темные остовы деревьев контрастируют с чистотой окружающего мира. Последний образ милого сердцу берега вызывает приятные чувства и близость к лирическому герою.
История создания – это стихотворение Пушкина было написано в 1829 году, причем известна даже точная дата – 3 ноября. Поэт гостил в Тверской губернии у своих друзей, в имении которых и были написаны знаменитые строки.
Тема стихотворения – красота русской природы в зимний период года.
Композиция – на протяжении всех пяти шестистиший наблюдается линейная композиция.
Жанр – пейзажная лирика.
Стихотворный размер – четырехстопный ямб со смешанной рифмовкой.
Эпитеты – “день чудесный”, “друг прелестный”, “голубые небеса”, “великолепные ковры”, “янтарный блеск”, “веселый треск”.
Сравнение – “как бледное пятно”.
Олицетворения – “мгла носилась”, “вьюга злилась”.
План
История создания
Тема
Композиция
Жанр