Джордж Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві. Батько Джорджа був простим трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім’я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на Новію. Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, котрий отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійно щось прочитати, вдосконалитися, то цілком ясно, що він ніколи не досягне своєї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в інтернат для недоумків, не змирився зі своєю долею. Він ще більше переконався у своєму покликанні, а головне — збагнув, що людина має навчитися сама здобувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них. Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, а й їхні моральні якості. Джордж Плейтен був більш людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. А Тревіліян з дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він йде найлегшим шляхом у житті, дбаючи лише про матеріальні блага й свій соціальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
Спарта была главным государством дорийского племени. Её имя уже играет роль в сказании о троянской войне, так как Менелай, муж Елены, из-за которой возгорелась война греков с троянцами, был спартанский царь. Историю позднейшей Спарты начинали с завоевания Пелопоннеса дорянами под предводительством Гераклидов. Из трех братьев один (Темен) получил Аргос, другой (Кресфонт) – Мессению, сыновья третьего (Аристодема) Прокл и Эврисфен – Лаконию. В Спарте было два царских рода, ведших свой род от этих героев через их сыновей Агиса и Эврипонта (Агиды и Эврипонтиды). Но все это были лишь народные сказания или догадки греческих историков, не имеющие полной исторической достоверности.
Ликург, по преданию, был младшим сыном одного из царей и опекуном своего малолетнего племянника Харилая. Когда последний сам начал править, Ликург поехал странствовать, при чем посетил Египет, Малую Азию и Крит, но должен был вернуться на родину по желанию спартанцев, которые были недовольны внутренними раздорами и самим царем своим Харилаем. Ликургу поручено было составить для государства новые законы, и он принялся за это дело, испросив совет у дельфийского оракула. Пифия сказала Ликургу, что не знает, назвать ли его богом или человеком, и что его постановления будут самыми лучшими.
Объяснение:
Джордж Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві. Батько Джорджа був простим трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім’я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на Новію. Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, котрий отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійно щось прочитати, вдосконалитися, то цілком ясно, що він ніколи не досягне своєї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в інтернат для недоумків, не змирився зі своєю долею. Він ще більше переконався у своєму покликанні, а головне — збагнув, що людина має навчитися сама здобувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них. Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, а й їхні моральні якості. Джордж Плейтен був більш людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. А Тревіліян з дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він йде найлегшим шляхом у житті, дбаючи лише про матеріальні блага й свій соціальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/porivnyannya-obraziv-pleytena-i-treviliana/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Но все это были лишь народные сказания или догадки греческих историков, не имеющие полной исторической достоверности.
Ликург, по преданию, был младшим сыном одного из царей и опекуном своего малолетнего племянника Харилая. Когда последний сам начал править, Ликург поехал странствовать, при чем посетил Египет, Малую Азию и Крит, но должен был вернуться на родину по желанию спартанцев, которые были недовольны внутренними раздорами и самим царем своим Харилаем. Ликургу поручено было составить для государства новые законы, и он принялся за это дело, испросив совет у дельфийского оракула. Пифия сказала Ликургу, что не знает, назвать ли его богом или человеком, и что его постановления будут самыми лучшими.