Нещодавно на уроці світової літератури ми прочитали чудовий твір Льюіса Керролла “Аліса в країні Чудес”. У ньому розповідається про пригоди дівчинки у казковій країні. Аліса була дуже допитливою. Любила дізнаватись про щось нове. Тому дивний кролик зацікавив дівчинку. Вона була розумною, ввічливою і чемною. Інколи їй ставало дуже нудно. Тоді дівчинка бралась до нової справи. Особливо мене захоплює те, що вона була життєрадісною, не втрачала віри у свої сили. Здивуванню її не було меж, адже навколо відбувалося стільки незрозумілих речей. Аліса була надзвичайно товариською. Швидко знаходила з усіма спільну мову. Міркувала часто вголос. Відкрила для себе багато такого, над чим не замислювалась раніше. Зрозуміла, що “є загадки, на які нема відгадки”, “думати та казати – це далеко не одне й те саме”, “щоб отримати відповідь, треба ставити правильні запитання”. Аліса любила тварин. Сумувала за своєю улюбленицею Діною. Пригоди Аліси в країні Чудес просто неймовірні. Я раджу усім прочитати цей твір.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Нещодавно на уроці світової літератури ми прочитали чудовий твір Льюіса Керролла “Аліса в країні Чудес”. У ньому розповідається про пригоди дівчинки у казковій країні. Аліса була дуже допитливою. Любила дізнаватись про щось нове. Тому дивний кролик зацікавив дівчинку. Вона була розумною, ввічливою і чемною. Інколи їй ставало дуже нудно. Тоді дівчинка бралась до нової справи. Особливо мене захоплює те, що вона була життєрадісною, не втрачала віри у свої сили. Здивуванню її не було меж, адже навколо відбувалося стільки незрозумілих речей. Аліса була надзвичайно товариською. Швидко знаходила з усіма спільну мову. Міркувала часто вголос. Відкрила для себе багато такого, над чим не замислювалась раніше. Зрозуміла, що “є загадки, на які нема відгадки”, “думати та казати – це далеко не одне й те саме”, “щоб отримати відповідь, треба ставити правильні запитання”. Аліса любила тварин. Сумувала за своєю улюбленицею Діною. Пригоди Аліси в країні Чудес просто неймовірні. Я раджу усім прочитати цей твір.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.