Незвичайна і багата на пригоди біографія поета-романтика Дж. Байрона наклала відбиток на його творчість. Він належав до аристократичної, але збіднілої родини. У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Ще студентом Кембріджського університету почав писати вірші, та відомий став після опублікування поеми "Паломництво Чайльда-Гарольда". Байрон багато подорожував, цікавився історією, був учасником визвольного руху в Італії, долучився до лав грецьких повстанців.
Поеми Байрона побудовані як лірична сповідь героя, який втілює риси непересічної особистості і є носієм вірувань та ідей своєї хворої доби. Ці поеми-сповіді є найвищим творчим досягненням англійського поета-романтика. Саме романтикою овіяний образ українського гетьмана Мазепи. Байрон, як свідчить поема "Мазепа", цікавився історією України і, на відміну від російських письменників, симпатизував Мазепі.
Після поразки шведів під Полтавою король Карл XII зупинився перепочити в лісі. Він ліг під деревом, тамуючи біль від ран. До нього приєднався гетьман Мазепа, але король помітив, що перш ніж лягти відпочити, козацький гетьман:
...обійняв свого коня
За шию, наче той рідня,
І не зважаючи на втому,
Підкинув листя вороному,
Обер на спині вогкий" пил,
Звільнив з оброті і вудил...
Короля вразило таке трепетне ставлення до тварини, і він попросив гетьмана розповісти, за що той так шанує свого коня. Козацький гетьман відповів, що не добром поминає "ту школу, де навчивсь їзди". Це заінтригувало короля, і Мазепа задовольнив його цікавість розповіддю про службу пажем за юних літ при дворі короля Яна-Казиміра. Юний і вродливий Мазепа закохався у молоду дружину ясновельможного пана:
Главная героиня сказки С.Маршака "Двенадцать месяцев"-скромная и трудолюбивая Падчерица.Живя с Мачехой и Сестрицей,девочка трудится не покладая рук,выполняя всю работу по дому и прихоти ленивой сестры.Зимой и летом,в снег и дождь,Братья месяцы видят девочку за работой,она на речке и в лесу,в поле и огороде.Кроткая сирота,которой помыкает Мачеха-Старуха, сварливая и злая.Падчерица любит зверей,понимает природу,любуется красотой леса даже зимой.
Полная противоположность Падчерицы- Королева,взбалмошная, капризная и своенравная девчонка,живущая во дворце и правящая страной.Отдавая приказы,Королеве короче казнить человека,чем помиловать.Выросшая без родителей и должного воспитания,Королева вызывает сочувствие у окружающих, под надменностью и спесивостью скрывается бес и несамостоятельность.
Незнание законов природы и сумасбродство приводят Королеву в зимний лес,где встреча с Падчерицей меняет характер правительницы и заставляет о многом задуматься .Обе девочки сироты,выросшие без любви и ласки родителей,одну окружали грубость и злость,а вторую-притворство и лицемерие.Падчерица и Королева разбираются в людях,но по-разному видят их,обе не глупы и проницательны.
Лицемерная свита бросает Королеву на верную смерть в лесу,только старый Солдат остаётся предан своему долгу. Королева понимает,что купить можно не всё,как и повелевать можно не всеми,есть более дорогие качества,такие как честь,преданность,доброта и сочувствие.
Двенадцать месяцев преподали Королеве главный урок в её жизни, показав,что уважение заслуживают не те,кто повелевает,а приказы не могут от гибели о Королеву от замерзания в лесу,мудрые советы Солдата принесли результат,доброта Падчерицы вернула во дворец.Остаётся надежда,что Королева изменит своё поведение , и станет добрее и умнее.
Незвичайна і багата на пригоди біографія поета-романтика Дж. Байрона наклала відбиток на його творчість. Він належав до аристократичної, але збіднілої родини. У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Ще студентом Кембріджського університету почав писати вірші, та відомий став після опублікування поеми "Паломництво Чайльда-Гарольда". Байрон багато подорожував, цікавився історією, був учасником визвольного руху в Італії, долучився до лав грецьких повстанців.
Поеми Байрона побудовані як лірична сповідь героя, який втілює риси непересічної особистості і є носієм вірувань та ідей своєї хворої доби. Ці поеми-сповіді є найвищим творчим досягненням англійського поета-романтика. Саме романтикою овіяний образ українського гетьмана Мазепи. Байрон, як свідчить поема "Мазепа", цікавився історією України і, на відміну від російських письменників, симпатизував Мазепі.
Після поразки шведів під Полтавою король Карл XII зупинився перепочити в лісі. Він ліг під деревом, тамуючи біль від ран. До нього приєднався гетьман Мазепа, але король помітив, що перш ніж лягти відпочити, козацький гетьман:
...обійняв свого коня
За шию, наче той рідня,
І не зважаючи на втому,
Підкинув листя вороному,
Обер на спині вогкий" пил,
Звільнив з оброті і вудил...
Короля вразило таке трепетне ставлення до тварини, і він попросив гетьмана розповісти, за що той так шанує свого коня. Козацький гетьман відповів, що не добром поминає "ту школу, де навчивсь їзди". Це заінтригувало короля, і Мазепа задовольнив його цікавість розповіддю про службу пажем за юних літ при дворі короля Яна-Казиміра. Юний і вродливий Мазепа закохався у молоду дружину ясновельможного пана:
Главная героиня сказки С.Маршака "Двенадцать месяцев"-скромная и трудолюбивая Падчерица.Живя с Мачехой и Сестрицей,девочка трудится не покладая рук,выполняя всю работу по дому и прихоти ленивой сестры.Зимой и летом,в снег и дождь,Братья месяцы видят девочку за работой,она на речке и в лесу,в поле и огороде.Кроткая сирота,которой помыкает Мачеха-Старуха, сварливая и злая.Падчерица любит зверей,понимает природу,любуется красотой леса даже зимой.
Полная противоположность Падчерицы- Королева,взбалмошная, капризная и своенравная девчонка,живущая во дворце и правящая страной.Отдавая приказы,Королеве короче казнить человека,чем помиловать.Выросшая без родителей и должного воспитания,Королева вызывает сочувствие у окружающих, под надменностью и спесивостью скрывается бес и несамостоятельность.
Незнание законов природы и сумасбродство приводят Королеву в зимний лес,где встреча с Падчерицей меняет характер правительницы и заставляет о многом задуматься .Обе девочки сироты,выросшие без любви и ласки родителей,одну окружали грубость и злость,а вторую-притворство и лицемерие.Падчерица и Королева разбираются в людях,но по-разному видят их,обе не глупы и проницательны.
Лицемерная свита бросает Королеву на верную смерть в лесу,только старый Солдат остаётся предан своему долгу. Королева понимает,что купить можно не всё,как и повелевать можно не всеми,есть более дорогие качества,такие как честь,преданность,доброта и сочувствие.
Двенадцать месяцев преподали Королеве главный урок в её жизни, показав,что уважение заслуживают не те,кто повелевает,а приказы не могут от гибели о Королеву от замерзания в лесу,мудрые советы Солдата принесли результат,доброта Падчерицы вернула во дворец.Остаётся надежда,что Королева изменит своё поведение , и станет добрее и умнее.