Все их произведения актуальны до сих пор, потому что они учат нас какими быть нельзя и какими быть можно. В особенности это касается таких произведениях как: "Евгений Онегин" Пушкина, "Герой нашего времени" Лермонтова, "Мертвые души", "Ревизор" Гоголя. Они нам показывают, что нельзя быть в жизни циниками, безответственными глупцами, нельзя издеваться над другими людьми, надо помнить, что скупость, алчность вредна. Нельзя терять интерес к жизни, как это случилось у Онегина и в особенности у Печорина. Главное в жизни- это любовь, но это понятие опошлено и требует очистки от пошлости. Это показано в романе "Евгений Онегин"- хотя бы в увлечении героя "наукой страсти нежной" или то, что Татьяна вышла замуж без любви. Счастливы ли главные герои романа "Евгений Онегин"? Маловероятно. Печорин требовал от всех любви или ненависти к своей персоне. Он скучал, когда вокруг него не происходило никаких жизненных драм, человеческих трагедий. Это энергетический вампиризм. Печорин тоже не был счастлив. В комедии "Ревизор" показано глупое, лживое, раболепное общество. Главные герои - чиновники, берущие взятки и Хлестаков- лжеревизор.Произведения классиков, написанные в 19 веке, в "золотом веке русской литературы" актуальны и в наше время, потому что в них говорится о проблемах актуальных в наше время.
Тарас Бульба – герой однойменної повісті Миколи Гоголя. У літературних творах існують головні герої (протагоністи) і другорядні персонажі. Але чи можна назвати Андрія і Остапа персонажами? Або ці три рівнозначні, і, відповідно, всі троє – головні герої? Щоб відповісти на ці питання, для початку потрібно розібратися з термінологією.
Головний герой – основна дійова особа твору; активно перетворює і освоює художню дійсність. Його характер і вчинки зумовлюють подальший розвиток подій. З тексту твору читач дізнається, що дії Тараса Бульби є рушійною силою сюжету. Розповідь починається з того, що головний герой Тарас Бульба приймає рішення везти своїх синів на Січ. На Січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, Бульба агітує своїх товаришів відправитися в Польщу. Але і тут не все так просто. Кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє Тарасу. Все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, Бульба організовує переворот. Натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого Тараса Бульби (Бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). Тарас Бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. Аналогічна сцена є і в середині повісті. Коли Тарас дізнався, що Андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. В оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. Поки захисники були в Польщі, татари розграбували Січ і взяли в полон кількох запорожців. Якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею Тараса залишитися і чекати, поки в Дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. У результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста Дубно.
Головний герой – основна дійова особа твору; активно перетворює і освоює художню дійсність. Його характер і вчинки зумовлюють подальший розвиток подій. З тексту твору читач дізнається, що дії Тараса Бульби є рушійною силою сюжету. Розповідь починається з того, що головний герой Тарас Бульба приймає рішення везти своїх синів на Січ. На Січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, Бульба агітує своїх товаришів відправитися в Польщу. Але і тут не все так просто. Кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє Тарасу. Все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, Бульба організовує переворот. Натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого Тараса Бульби (Бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). Тарас Бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. Аналогічна сцена є і в середині повісті. Коли Тарас дізнався, що Андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. В оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. Поки захисники були в Польщі, татари розграбували Січ і взяли в полон кількох запорожців. Якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею Тараса залишитися і чекати, поки в Дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. У результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста Дубно.