аннотация это чуть ли не самое первое, что может завлечь покупателя купить эту книгу. первым делом, человек смотрит на название и обложку книги, а потом сразу же читает аннотацию. аннотация должна быть заинтересовывающей, интригующей, чтобы покупателю стало интересно: " что же это за книга? ", чтобы в его голове появились мысли: " вау, какая книга интересная! я беру "
а вот ответить на второй вопрос я не смогу, так как понятно, что чтобы на него ответить мне наверно надо знать больше про твои задания.. раз уж там упоминается еще и одно задание другое.. так что вот) я сама читаю всю жизнь, прямо вот я червь книжный, так что написала тебе сама про аннотацию)
Пан Журден просто схиблений на дворянстві і всьому, що могло б пов’язати його з дворянами. Він неосвічений та дурний. Через це його поведінка викликає сміх. Він відвертий у своїх зізнаннях. Наприклад, він каже, що навіть не усвідомлював те, що вже багато років спілкується прозою. Для вчителів така людина – просто скарбниця. Автор, зображуючи сцени навчання за до іронії та сатири, наголошує на тому, що це досить безглуздо намагатись заробити свій капітал за титул дворянина. Його задум схожий просто на задум божевільного, а все, що з ним відбувається – на божевільний дім. За гроші неможливо придбати розум, можна лише втратити останні його краплі у цій гонитві.
аннотация это чуть ли не самое первое, что может завлечь покупателя купить эту книгу. первым делом, человек смотрит на название и обложку книги, а потом сразу же читает аннотацию. аннотация должна быть заинтересовывающей, интригующей, чтобы покупателю стало интересно: " что же это за книга? ", чтобы в его голове появились мысли: " вау, какая книга интересная! я беру "
а вот ответить на второй вопрос я не смогу, так как понятно, что чтобы на него ответить мне наверно надо знать больше про твои задания.. раз уж там упоминается еще и одно задание другое.. так что вот) я сама читаю всю жизнь, прямо вот я червь книжный, так что написала тебе сама про аннотацию)
Объяснение:
правильно точно
Объяснение:
Пан Журден просто схиблений на дворянстві і всьому, що могло б пов’язати його з дворянами. Він неосвічений та дурний. Через це його поведінка викликає сміх. Він відвертий у своїх зізнаннях. Наприклад, він каже, що навіть не усвідомлював те, що вже багато років спілкується прозою. Для вчителів така людина – просто скарбниця. Автор, зображуючи сцени навчання за до іронії та сатири, наголошує на тому, що це досить безглуздо намагатись заробити свій капітал за титул дворянина. Його задум схожий просто на задум божевільного, а все, що з ним відбувається – на божевільний дім. За гроші неможливо придбати розум, можна лише втратити останні його краплі у цій гонитві.