Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Жизнь для человека-это самое важное . Но многие живут так как захотят,делают что хотят. И порой эти действия несут в себе далеко не лучшие намерения. К сожалению многие утратили в жизни те ценности которые дала нам природа,те культурные ценности ,которыми восхищались наши предки.
Наши родители-это ценно для каждого,но все чаще мы слышим как детей отдают в детские дома,все чаще слышим о насилии и подобных вещах. Так если утрачено самое главное -уважение к родителям,то о какой ценности человеческой жизни может идти речь?Неужели если человек потерял в себе глубокие чувства он может еще задумываться над лучшей жизнью вообще? Нет.
На мой взгляд ,если человека интересует лишь свое благосостояние- то он не представляет из себя ничего и соответствеено его жизнь не будут ценить не другие , ни он сам уже. Ценятся по сути добрые дела ,ценится то,что человек что то делает для того что бы улучшить жизнь не только свою, и когда мы видим перед собой человека на многое ,то ценим его, его ценят на работе ,в семье-везде.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Жизнь для человека-это самое важное . Но многие живут так как захотят,делают что хотят. И порой эти действия несут в себе далеко не лучшие намерения. К сожалению многие утратили в жизни те ценности которые дала нам природа,те культурные ценности ,которыми восхищались наши предки.
Наши родители-это ценно для каждого,но все чаще мы слышим как детей отдают в детские дома,все чаще слышим о насилии и подобных вещах. Так если утрачено самое главное -уважение к родителям,то о какой ценности человеческой жизни может идти речь?Неужели если человек потерял в себе глубокие чувства он может еще задумываться над лучшей жизнью вообще? Нет.
На мой взгляд ,если человека интересует лишь свое благосостояние- то он не представляет из себя ничего и соответствеено его жизнь не будут ценить не другие , ни он сам уже. Ценятся по сути добрые дела ,ценится то,что человек что то делает для того что бы улучшить жизнь не только свою, и когда мы видим перед собой человека на многое ,то ценим его, его ценят на работе ,в семье-везде.