1розбещений розум, мабуть, гірше звірячої тупості. 2.Всякий, хто замість одного колоса або одного стебла трави зуміє виростити на тому ж полі два, надасть людству і своїй батьківщині більшу послугу, ніж усі політики, взяті разом. 3.На світі немає такої безглуздості, яка не мала б своїх захисників серед філософів. 4 адже там, нагорі, люди занадто занурені у піднесені роздуми і ніколи не звертають уваги на те, що діється на землі. 5.Коли я думав про моєї сім'ї, моїх друзів і моїх співвітчизників або про людському роді взагалі, то бачив в людях, в їх зовнішності і душевному складі те, чим вони були насправді, - еху, може бути, кілька більш цивілізованих і наділених даром слова, але вживають свій розум тільки на розвиток і множення вад, які притаманні їх братам з цієї країни лише в тій мірі, в якій їх ними наділила природа.
Наказание» Достоевского Когда великий русский писатель Фёдор Михайлович Достоевский отбывал наказание на каторге в Сибири, им овладевали тяжёлые и грустные мысли. Он очень много раздумывал о жизни, Боге, человеческой судьбе. Проживая в ужасных условиях, лишённый свободы, именно на каторге писатель впервые в своей жизни встречает «сильных» людей, которые посчитали себя выше остального общества. Именно тогда Достоевский и замыслил о написании гениального произведения – «Преступление и наказание». Этот роман до сих пор будоражит умы миллионов. Писатель поставил в нём ряд сложных, философских, неоднозначных вопросов, ответить на которые многие не могут и по сей день. Имеет ли один человек убивать другого, пусть даже для кого-либо? Может ли человек поставить себя над обществом, быть выше его, сильнее? Эти и многие вопросы пытался разрешить главный герой романа Достоевского «Преступление и наказание» Родион Раскольников. Молодой человек – бедный, голодный студент Раскольников приходит к выводу, что он имеет право убить старуху-процентщицу. Он идёт к этой мысли очень долго, пытается всё взвесить, обдумать. И, увы, приходит к мнению, что он должен проверить самого себя, кем он является – «Тварь ли я дрожащая или право имею?!» — мыслил Раскольников. В итоге он ошибочно решил, что имеет полное право вершить суд над другими людьми. После того как главный герой романа Достоевского «Преступление и наказание» Родион Раскольников убивает старуху-процентщицу и её беременную родственницу, он понимает, что совершил ошибку. Правда, не сразу. Сначала он даже не понимает, что это с ним происходит и считает, что все эти чувства и эмоции – из-за его душевной слабости. Раскаяние приходит к герою «Преступления и наказания» Достоевского гораздо позже. И даже властям Раскольников сдаётся не из-за угрызений совести, и не из желания искупить свой грех. В действительности он начнёт осознавать тяжесть своего греха и ошибки, только отбывая наказание в Сибири. Там Раскольников будет мучиться угрызениями совести, сожалеть о содеянном. И это будет самое суровое наказание, намного суровее, чем пребывание на каторге. Роман Фёдора Михайловича Достоевского «Преступление и наказание» — моё любимое произведение этого автора!
2.Всякий, хто замість одного колоса або одного стебла трави зуміє виростити на тому ж полі два, надасть людству і своїй батьківщині більшу послугу, ніж усі політики, взяті разом.
3.На світі немає такої безглуздості, яка не мала б своїх захисників серед філософів.
4 адже там, нагорі, люди занадто занурені у піднесені роздуми і ніколи не звертають уваги на те, що діється на землі.
5.Коли я думав про моєї сім'ї, моїх друзів і моїх співвітчизників або про людському роді взагалі, то бачив в людях, в їх зовнішності і душевному складі те, чим вони були насправді, - еху, може бути, кілька більш цивілізованих і наділених даром слова, але вживають свій розум тільки на розвиток і множення вад, які притаманні їх братам з цієї країни лише в тій мірі, в якій їх ними наділила природа.