Пень не околица,глупая речь не пословица(сколько не повторяй глупость,она никогда не будет иметь смысла). Своя земля и в горсти мила(своё всегда дороже всего). Век живи - век учись( каким бы опытным ни был человек, ему всегда приходится учиться на своих ошибках). Делу время,потехе час(это означает что дело требует времени больше чем отдых).
Волка бояться, так и в лес не ходить. (если бояться трудностей или опасных последствий, то не стоит и начинать какое-либо дело). Красно говорит , а слушать нечего(Что произносимые слова красивые, да вот толку и смысла в них нет). Маленькое дело ,лучше большого безделья(любой труд, пусть даже не самый тяжелый, облагораживает человека, делает его лучше).
Пословица "Своя земля и в горсти мила" связана с древним обычаем - при отъезде из дома было принято брать с собой горстку родной земли. Это был талисман, потому что родная земля оберегать человека от опасностей и невзгод. Можно сказать, что родная земля всегда дорога для каждого человека, и неважно, находится она рядом или за тридевять земель, это огромная страна или небольшой участок земли с цветущими вишнями под окном, важно, что она - своя родная земля, а свое всегда ближе и роднее даже в самой малости.
На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?
Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.
Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.
Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.
Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).
У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.
У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.
У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.
Своя земля и в горсти мила(своё всегда дороже всего).
Век живи - век учись( каким бы опытным ни был человек, ему всегда приходится учиться на своих ошибках).
Делу время,потехе час(это означает что дело требует времени больше чем отдых).
Волка бояться, так и в лес не ходить. (если бояться трудностей или опасных последствий, то не стоит и начинать какое-либо дело).
Красно говорит , а слушать нечего(Что произносимые слова красивые, да вот толку и смысла в них нет).
Маленькое дело ,лучше большого безделья(любой труд, пусть даже не самый тяжелый, облагораживает человека, делает его лучше).
Пословица "Своя земля и в горсти мила" связана с древним обычаем - при отъезде из дома было принято брать с собой горстку родной земли. Это был талисман, потому что родная земля оберегать человека от опасностей и невзгод. Можно сказать, что родная земля всегда дорога для каждого человека, и неважно, находится она рядом или за тридевять земель, это огромная страна или небольшой участок земли с цветущими вишнями под окном, важно, что она - своя родная земля, а свое всегда ближе и роднее даже в самой малости.
На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?
Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.
Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.
Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.
Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).
У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.
У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.
У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.
Объяснение:
УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5