Царь в поэме представлен грозным, жестким и суровым. У него пронзительный взгляд, часто хмурит брови. Он ценит своих слуг и приближенных, в частности, опричников, внимателен к ним. Он спрашивает у Кирибеевича, в чем причина его печального вида и дарит ему драгоценности, чтобы тот подарил их своей возлюбленной. А когда узнает, что Кирибеевич убит, сурово карает за это. Но при этом он обещает жене и детям купца Калашникова, которого приговаривает к смерти, потому что у них кроме мужа и отца больше никого нет.
Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в цьому жорсткому світі». Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків. Ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, допомагають глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. Їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.
Царь в поэме представлен грозным, жестким и суровым. У него пронзительный взгляд, часто хмурит брови. Он ценит своих слуг и приближенных, в частности, опричников, внимателен к ним. Он спрашивает у Кирибеевича, в чем причина его печального вида и дарит ему драгоценности, чтобы тот подарил их своей возлюбленной. А когда узнает, что Кирибеевич убит, сурово карает за это. Но при этом он обещает жене и детям купца Калашникова, которого приговаривает к смерти, потому что у них кроме мужа и отца больше никого нет.
зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому
відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в
цьому жорсткому світі».
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто
цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його,
віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши
відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними
справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і
гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
Ці жіночі образи
відіграють значну композиційну роль, допомагають глибше розкрити характери
головних героїв та відобразити історичну епоху. Їх краса, розум та доброта
облагороджували той жорстокий світ.