Спираючись на текст. Усміхнувсь поет на тес:
«Не турбуйсь за мене, пане,
Маю я багатства стільки,
Що його й на тебе стане!
2. Леся Українка пише, що на обличчі в поета не цвіла урода гожа, і він
ний. Яке перше уявлення справляє на вас така характеристика?
автор створює такий портрет позитивного героя? Висловіть свої
3. Прокоментуйте, як ви розумієте слова поета та як вони його характе
4. В епізоді першої зустрічі поета з Бертольдо зав'язується конфлікт. В
ципів? Поясніть, як проявляються в ньому характери героів. Свою р.
на чому він побудований. Це конфлікт особистої неприязні героїв чи іні
5. У першому розділі поеми обидва герої декларують свої цінності. Які вони
6. Поясніть, чию поведінку можна назвати гордою, а чию - гордовитою. На
обгрунтуйте.
характеризують героїв? Відповідаючи, цитуйте уривки.
приклади на підтвердження своєї думки
7. Прокоментуйте рядки:
Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.
в. У поемі порушено чимало важливих проблем. Назвіть кожну з них і по
як автор розв'язує іх у творі. Відповідаючи, цитуйте уривки.
9. Доведіть, що «Давня казка» - ліро-епічний твір.
02
Антон Павлович Чехов, известный русский писатель и драматург, родился 29 января 1860г. в г. Таганроге в многодетной купеческой семье. В детстве пел в церковном хоре, много читал, а с 13 лет пристрастился к театру. Окончил гимназию, затем медицинский факультет при Московском университете, по окончании получил специальность уездного врача. Писать начал еще в гимназии, первый сборник рассказов опубликовал в 1884г.
Чехов любил путешествовать, в 1890г. осуществил путешествие на Сахалин, чуть позже посетил Японию, Китай, Турцию, Австрию, Италию, Францию. По возвращении приобрел имение в подмосковном Мелихово, где прожил почти 10 лет, активно занимался благотворительностью и написал свои самые известные произведения. Последние годы своей жизни писатель провел в Ялте, куда вынужден был переехать из-за обострившегося туберкулеза.
В 1904 году Чехов в сопровождении супруги-О.Л. Кнеппер, актрисы МХТ, едет на лечение в Баденвейлер (Германия) и там в возрасте 44-х лет 15 июля умирает. Похоронили его в России на кладбище Новодевичьего монастыря, а в 1933г. его останки были перезахоронены. Его литературное наследие составило более 350 произведений, многие из которых позднее были переведены более, чем на 100 иностранных языков.