Яркий пример «универсального человека» (лат. homo universalis): энциклопедист, физик и химик (он вошёл в науку как первый химик, который дал физической химии определение, весьма близкое к современному, и предначертал обширную программу физико-химических исследований[8][9][10]; его молекулярно-кинетическая теория тепла во многом предвосхитила современное представление о строении материи и многие фундаментальные законы, в числе которых одно из начал термодинамики[11]). Основоположник научного мореплавания и физической химии[12]; заложил основы науки о стекле. Астроном (так, открыл наличие атмосферы у планеты Венеры[13][14][15]), приборостроитель, географ, металлург, геолог. Также поэт, художник, историк, филолог и генеалог; поборник развития отечественного просвещения, науки и экономики (разработал проект Московского университета, впоследствии названного в его честь).
Статский советник, профессор химии (1745), действительный член Санкт-Петербургской Императорской академии наук (1745) и почётный член Королевской Шведской академии наук.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Основоположник научного мореплавания и физической химии[12]; заложил основы науки о стекле.
Астроном (так, открыл наличие атмосферы у планеты Венеры[13][14][15]), приборостроитель, географ, металлург, геолог. Также поэт, художник, историк, филолог и генеалог; поборник развития отечественного просвещения, науки и экономики (разработал проект Московского университета, впоследствии названного в его честь).
Статский советник, профессор химии (1745), действительный член Санкт-Петербургской Императорской академии наук (1745) и почётный член Королевской Шведской академии наук.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.