одним морозным зимним днем, как раз накануне Нового года, в семейство Королёвых приехал на каникулы сын-гимназист Володя. Он привез с собой товарища по фамилии Чечевицын. Все домашние радостно встретили долгожданных гостей.
Три сестры Володи, Катя, Соня и Маша, заметили, что Володя не такой общительный и веселый, как обычно, а занят какими-то мыслями. После чаю девочки продолжили делать из бумаги украшения для ёлки, но Володя с товарищем не приняли в этом увлекательном деле никакого участия. Они сели у окна и стали шептаться. Днем Чечевицын говорил девочкам о мустангах, индейцах и пампасах и назвал себя Монтигомо Ястребиный Коготь. Все это было очень странно.
Две старшие девочки вечером подслушали у двери спальни, что мальчики собираются в Америку добывать золото.
Рано утром в Сочельник, когда пришло время побега, Володя тихо плакал, жалея оставить маму. А его товарищ Чечевицын был непреклонен, он был полон решимости покорить далекую Америку.
За обедом оказалось, что мальчики исчезли. Их нашли в городе в Гостином дворе, где они пытались купить порох. Отец провел серьезную беседу с мальчиками и вызвал телеграммой маму Чечевицына.
Коли сонце розтопило чорний зернистий сніг і з брудної води випливли накопичені за зиму відходи людського житла – старина, кістки, бите скло, – і в повітрі піднявся гармидер запахів, у якому найсильнішим був сирий і солодкий запах весняної землі, у двір вийшов Геня Піраплєтчиков. Його прізвище писалося так безглуздо, що з того часу, як він навчився читати, він відчув її як приниження. Крім цього, у нього від народження не ладилося з ногами, і він ходив дивною, підскакуючою ходою. Крім цього, у нього був завжди закладений ніс, і він дихав ротом. Губи сохнули, і їх доводилося часто облизувати. Опріч цього, у нього не було батька. Батьків не було у половини хлопців. Але на відміну від інших Геня не міг сказати, що його батько загинув на війні: у нього батька не було взагалі. Все це, разом взяте, робило Геню дуже нещасною людиною.
одним морозным зимним днем, как раз накануне Нового года, в семейство Королёвых приехал на каникулы сын-гимназист Володя. Он привез с собой товарища по фамилии Чечевицын. Все домашние радостно встретили долгожданных гостей.
Три сестры Володи, Катя, Соня и Маша, заметили, что Володя не такой общительный и веселый, как обычно, а занят какими-то мыслями. После чаю девочки продолжили делать из бумаги украшения для ёлки, но Володя с товарищем не приняли в этом увлекательном деле никакого участия. Они сели у окна и стали шептаться. Днем Чечевицын говорил девочкам о мустангах, индейцах и пампасах и назвал себя Монтигомо Ястребиный Коготь. Все это было очень странно.
Две старшие девочки вечером подслушали у двери спальни, что мальчики собираются в Америку добывать золото.
Рано утром в Сочельник, когда пришло время побега, Володя тихо плакал, жалея оставить маму. А его товарищ Чечевицын был непреклонен, он был полон решимости покорить далекую Америку.
За обедом оказалось, что мальчики исчезли. Их нашли в городе в Гостином дворе, где они пытались купить порох. Отец провел серьезную беседу с мальчиками и вызвал телеграммой маму Чечевицына.
Вот так не состоялся побег мальчиков в Америку.
Объяснение:надеюсь подойдет
накопичені за зиму відходи людського житла – старина, кістки, бите скло, – і в повітрі піднявся гармидер запахів, у якому найсильнішим був сирий і солодкий запах весняної землі, у двір вийшов Геня Піраплєтчиков. Його прізвище писалося так безглуздо, що з того часу, як він навчився читати, він відчув її як приниження.
Крім цього, у нього від народження не ладилося з ногами, і він ходив дивною, підскакуючою ходою.
Крім цього, у нього був завжди закладений ніс, і він дихав ротом. Губи сохнули, і їх доводилося часто облизувати.
Опріч цього, у нього не було батька. Батьків не було у половини хлопців. Але на відміну від інших Геня не міг сказати, що його батько загинув на війні: у нього батька не було взагалі. Все це, разом взяте, робило Геню дуже нещасною людиною.