Медведица с тремя бурыми медвежатами уже проснулись и вышли порезвиться на лесную полянку. Косолапые медвежата, совсем еще маленькие, забрались на огромное поваленное дерево. Оно вывернуто из земли с корнем, видимо после недавно урагана.
Один, самый проворный медвежонок, взобрался на самую верхушку сломанного ствола. Он наблюдает за вторым медвежонком, который уселся на середине ствола и смотрит на медведицу. Третий, видимо самый маленький из них, стоит на другой сломанной части могучего дерева, взгляд его устремлен вглубь леса.
Протягом усієї книги Конрад розвивається як справжня дитина, відходячи від шаблону «досконалості». У цьому йому допомагає звичайна дівчинка Кіті, яка може й схитрити, й школу прогуляти, якщо потрібно. Утім, окрім неї, у Конрада немає в школі друзів, бо попри те, що вчителька вважає його «справжнім скарбом», діти його не люблять: він і не підказує, і розказує вчительці, хто прогулює або списує. Але не тому, що він погана дитина, а тому, що це «правильно» – так його запрограмували. Урешті-решт Конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.
Медведица с тремя бурыми медвежатами уже проснулись и вышли порезвиться на лесную полянку. Косолапые медвежата, совсем еще маленькие, забрались на огромное поваленное дерево. Оно вывернуто из земли с корнем, видимо после недавно урагана.
Один, самый проворный медвежонок, взобрался на самую верхушку сломанного ствола. Он наблюдает за вторым медвежонком, который уселся на середине ствола и смотрит на медведицу. Третий, видимо самый маленький из них, стоит на другой сломанной части могучего дерева, взгляд его устремлен вглубь леса.
Протягом усієї книги Конрад розвивається як справжня дитина, відходячи від шаблону «досконалості». У цьому йому допомагає звичайна дівчинка Кіті, яка може й схитрити, й школу прогуляти, якщо потрібно. Утім, окрім неї, у Конрада немає в школі друзів, бо попри те, що вчителька вважає його «справжнім скарбом», діти його не люблять: він і не підказує, і розказує вчительці, хто прогулює або списує. Але не тому, що він погана дитина, а тому, що це «правильно» – так його запрограмували. Урешті-решт Конраду вдається стати звичайною дитиною, що не робить його гіршим, а додає індивідуальності.
Объяснение: