Сравните иллюстрацию и эпизод из рассказа «Конь с розовой гривой » Опиши иллюстрацию к рассказу , ответив на вопросы 1.Какой эпизод рассказа изображен на иллюстрации? Как его можно озаглавить? 2. Где происходит действие? Кто изображен на рисунке? 3.Что происходит в изображенном эпизоде? Что ему предшествовало? Что следует за данным эпизодом? 4..Какими изобразил художник героев? Как передает их настроение? 5.Найдите сходства и различия иллюстрации и эпизодом из рассказа.
объяснепередо мной фотография кабинета александра сергеевича пушкина в михайловском. в этом имении писатель провел 2 года ссылки. рядом фотография кабинета м.ю.лермонтова, но меня заинтересовала фотография кабинета пушкина, она интереснее и богаче.
в центре кабинета расположено сафьяновое кресло, а рядом стеклянная подставка для ног. возле кресла находится письменный стол. на столе много старинных предметов. например, стопка книг, листы, подсвечники и чернильница. на заднем плане камин, который облицован кафелем. на нем также стоят подсвечники и статуэтки. на кафель попадает свет из окна. этот свет освещает всю картину. кажется, что сейчас откроется дверь и в комнату войдет сам александр сергеевич, сядет за свой рабочий стол и возьмет в руки перо, собираясь записать новый шедевр.
Однією із найпопулярніших п’єс Бернарда Шоу є його драма «Пігмаліон». Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння — статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання ожи-вив її. У п’єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений-лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти й на парі із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, береться перетворити цю вуличну квіткарку на світську герцогиню. Полковник Пікерінг обіцяє Хіггінсу сплатити все, скільки буде коштувати цей експеримент, ще й до того обіцяє визнати професора найталановитішим педагогом у світі.
Починається незвичайний експеримент. Професор Хіггінс активно береться за справу. Але й завдання в нього не з легких: вулична квіткарка з явно визначеним мессонгрівським діалектом, яка і уявлення не має про світські манери поведінки, повинна в досить-таки короткий відрізок часу опанувати не лише літературну мову, а й набути навичок поведінки, які властиві дамі з вищого світу. Власне кажучи, професорові потрібно створити нову людину, нову особистість. Генрі Хіггінс ретельно береться за свої обов’язки вчителя: старанно й наполегливо навчає дівчину, як правильно вимовляти слова, будувати речення, працює над збільшенням її словникового запасу, слідкує за тим, щоб у мові дівчини не було нічого притаманного її колишньому оточенню. Але йому довелося не лише працювати з Елізою над правилами фонетики й орфоепії. Не менше важило й те, як дівчина вміла поводитися в суспільстві. Хіггінс водив Елізу на концерти класичної музики, в оперу, на художні виставки, навчав, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, прищеплював гарні манери.
объяснепередо мной фотография кабинета александра сергеевича пушкина в михайловском. в этом имении писатель провел 2 года ссылки. рядом фотография кабинета м.ю.лермонтова, но меня заинтересовала фотография кабинета пушкина, она интереснее и богаче.
в центре кабинета расположено сафьяновое кресло, а рядом стеклянная подставка для ног. возле кресла находится письменный стол. на столе много старинных предметов. например, стопка книг, листы, подсвечники и чернильница. на заднем плане камин, который облицован кафелем. на нем также стоят подсвечники и статуэтки. на кафель попадает свет из окна. этот свет освещает всю картину. кажется, что сейчас откроется дверь и в комнату войдет сам александр сергеевич, сядет за свой рабочий стол и возьмет в руки перо, собираясь записать новый шедевр.
Відповідь:
Пояснення:
Однією із найпопулярніших п’єс Бернарда Шоу є його драма «Пігмаліон». Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння — статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання ожи-вив її. У п’єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений-лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти й на парі із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, береться перетворити цю вуличну квіткарку на світську герцогиню. Полковник Пікерінг обіцяє Хіггінсу сплатити все, скільки буде коштувати цей експеримент, ще й до того обіцяє визнати професора найталановитішим педагогом у світі.
Починається незвичайний експеримент. Професор Хіггінс активно береться за справу. Але й завдання в нього не з легких: вулична квіткарка з явно визначеним мессонгрівським діалектом, яка і уявлення не має про світські манери поведінки, повинна в досить-таки короткий відрізок часу опанувати не лише літературну мову, а й набути навичок поведінки, які властиві дамі з вищого світу. Власне кажучи, професорові потрібно створити нову людину, нову особистість. Генрі Хіггінс ретельно береться за свої обов’язки вчителя: старанно й наполегливо навчає дівчину, як правильно вимовляти слова, будувати речення, працює над збільшенням її словникового запасу, слідкує за тим, щоб у мові дівчини не було нічого притаманного її колишньому оточенню. Але йому довелося не лише працювати з Елізою над правилами фонетики й орфоепії. Не менше важило й те, як дівчина вміла поводитися в суспільстві. Хіггінс водив Елізу на концерти класичної музики, в оперу, на художні виставки, навчав, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, прищеплював гарні манери.