Сравните сюжет рассказа с эпизодом из поэмы Н.В Гоголя "Мертвые души" "Чичиков вынул из кармана бумажку положил её перед Иваном антоновичем который тот совершенно не заметил накрыл тотчас книгою Чичиков хотел было указать ему на неё но Иван Антонович движением головы дал знать что не нужно показывать" В чём сходство и в чём отличие эпизодов у Гоголя и Чехова
"Я тебе породив, я тебе і вб'ю!" - сцена, де Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті Миколи Васильовича Гоголя, вбиває рідного сина за зраду, є одною з найдраматичніших сцен твору.
Андрій закохався у прекрасну полячку і перейшов до стану ворогів, бо бажав її врятувати. "І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!". Андрій зрадив Вітчизну, батька з матір'ю, свою віру, Січ та товаришів. Тому Тарас Бульба вбиває зрадника, незважаючи на те, що це його власний син.
Нам, людям, що живуть у 21-му сторіччі, це рішення може показатися надмірно жорстоким, але це не так. Події, описані в повісті, відбуваються під час козацького повстання 1637-1638 років, тобто у 17-му сторіччі. У запорізьких козаків був свій кодекс честі, якого вони суворо дотримувалися. Для козака зрада - це ганьба для усього роду. Зрадникові немає місця не тільки серед козаків, але й серед людей взагалі. Тому Андрій і був засуджений на смерть рідним батьком.
А Вы вспомните что это было за время: Герасим был крепостным, т. е. практически собственностью своей барыни, она могла делать с ним всё что хотела. И воспитывали крепостных соответствующе - в полном подчинении хозяину. Герасим просто не мог не исполнить её волю. Но в месте с тем у него смого был внутренний конфликт - необходимость подчиниться приказу и с другой стороны - собачка, которую он любил.
Вот он и нашел палеотивное решение - приказ барыни он выполнил, но жить дальше, так как он жил, он бы тоже не смог. Вот он и ушел ...