СТАРИК И МОРЕ Как вы понимаете смысл финала произведения? Одни критики считали, что повесть утверждает идею непобедимости человека, его преодолеть любые трудности. Другие подчёркивали в ней мотивы одиночества и страдания. Чья позиция вам ближе и почему?
Замысловатыми путями идут к встрече два человека, созданные друг для друга. Мир Артура Грэя совсем не похож на жизнь в приморской деревушке, в которой живут Ассоль и ее отец. Ему доступны богатство и роскошь, но Артур не склонен продолжать образ жизни, предписанный ему по рождению. Он наделен живой душой, мечтает о море и парусах. Эта мечта приводит к тому, что Грэй становится моряком. "Он родился капитаном, хотел быть им и стал им".
Так утром летнего дня нашли друг друга Грэй и Ассоль. Вот она — волшебная, всепобеждающая сила мечты. Девочка ждала чуда, была готова к нему, верила в него — и оно произошло. Мечта, если в нее поверить всеми силами души, становится могучей творящей силой. И в этом наилучшим образом убеждает нас прекрасная и добрая повесть Александра Грина.
На природі відбуваються серйозні й кумедні події з учнями молодого педагога Григорія Савича, героя повісті «Діамантовий берег». Учитель і школярі Пилип, Хома, Тимофій, Куприк, Женька, Оля, Люся постійно взаємодіють, вчать один одного і разом краще пізнають багато нового за час їхньої літньої експедиції від Полтавщини до одного з північних районів України. Письменник показує прагнення дітей до пізнання нового: Пилип своїм «археологічним» ножем робить розкопки пагорбів і допомагає Люсі викопувати рослини для гербарію. Куприк мріє служити на флоті, марить морем, похід сприймає як екзамен на готовність до випробувань. Автор підкреслює інтерес дітей до пригод і через опис їхніх читацьких смаків: «У Олі було пів-шафи томів Майна Ріда, Юрія Смолича, Джека Лондона, Миколи Трублаїні. Портрет Миколи Трублаїні висів у Олі над ліжком»