стих:
брадатый староста авдей
с поклоном барыне своей
заместо красного яичка
поднес ученого скворца.
известно вам: такая птичка
умней иного мудреца.
скворец, надувшись величаво,
вздыхал о царствии небес
и приговаривал картаво:
«христос воскрес! христос воскрес! »
1. Василий Егорыч Князев
2. 39 лет
3. Собирается на Урал, к брату, которого двенадцать лет не видел
4. Конфет, пряников
5. 25 рублей
6. Чудик отправил телеграмму жене: «Приземлились. Ветка сирени упала на грудь, милая Груша меня не забудь. Васятка.» . Телеграфистка исправила на более короткое и серьезное «Долетели. Василий»
7. Приземляется на картофельном поле
8. Чудик положил деньги на прилавок и ушел. Но по дороге он обнаруживает, что «бумажка»-то его была. Но герой стесняется вернуться и забрать ее, хотя эти деньги были сняты с книжки, а значит, довольно долго копились. Их потеря – большая потеря, настолько, что приходится вернуться домой. Чудик долго ругает себя вслух, когда идет по улице, тихо – когда едет в автобусе. «Да почему же я такой есть-то?» - недоумевает герой. Дома получил по голове от жены шумовкой, снял деньги снова и опять поехал к брату.
9. Человек, с которым постоянно что-то да случалось
Объяснение:
«Собаче серце» — сатирико-фантастична повість Михайла Булгакова.Москва, грудень 1924. Видатний хірург професор Пилип Пилипович Преображенський відкрив ефективний метод омолодження. Продовжуючи роботу, він задумав небувалий експеримент — операцію з пересадки собаці людських гіпофіза і яєчок. Для досліду професор обрав бездомного пса Шарика. Результати операції перевершили всі очікування: Шарик поступово почав приймати не лише людську подобу, але також і риси, характерні для донора пересаджених органів, Клима Чугункіна, — п'янство і грубощі.
Історія собаки, що перетворився на людину, швидко стала відома в медичних колах, а потім виявилася надбанням і бульварної преси. Професору Преображенському висловлюють своє захоплення колеги, Шарика демонструють у медичному лекторії, а до будинку професора починають приходити зацікавлені.
Тим часом Шарик потрапляє під вплив комуністичного активіста Швондера, який переконав Шарика, що той — пролетар, який страждає від гноблення буржуазії (в особі професора Преображенського та його асистента доктора Борменталя), і налаштовує його проти професора. Згодом Шариков стає завідуючим відділу очистки Москви від бездомних тварин. Збирається одружитись та жити в квартирі Преображенського. Після доносу на професора його асистент Борменталь не витримує нахабства Шарикова, і через 10 днів у квартирі професора Преображенського знову живе собака. Шарик — безпритульний пес, якого професор Преображенський підібрав на московській вулиці.
Поліграф Поліграфович Шаріков — людина, в якого перетворюється пес після виконаної професором Преображенським операції.
Пилип Пилипович Преображенський — блискучий хірург, «величина світового значення», який проживав в 1920-ті роки в Москві.
Іван Арнольдович Борменталь — молодий доктор, асистент професора Преображенського.
Зінаїда Прокопівна Буніна — дівчина, «соціал-служниця» професора Преображенського.
Дарина Петрівна Іванова — кухарка професора Преображенського.
Федір — швейцар будинку, де проживає професор Преображенський.
Клим Григорович Чугункін — загиблий в бійці злодій-рецидивіст, алкоголік і хуліган, чий гіпофіз і насінні залози використовувалися для пересадки Шарику.
Швондер — голова комітету будинку.
В'яземська — завідуюча культвідділом будинку.
Пеструхін і Жаровкін — товариші по службі Швондера, члени комітету будинку.
Петро Олександрович — нарком охорони здоров'я, пацієнт і хороший знайомий професора Преображенського.
Васнецова — друкарка підвідділу очищення МКХ.
Объяснение: