Стихотворение Есенина "Мелколесье.Степь и дали..."
• Какие строки стихотворения говорят о том, что всемирная слава не смогла заставить поэта позабыть отчий край, в котором он не был много лет?(P.S.для удобства текст стиха внизу)
Мелколесье. Степь и дали.
Свет луны во все концы.
Вот опять вдруг зарыдали
Разливные бубенцы.
Неприглядная дорога,
Да любимая навек,
По которой ездил много
Всякий русский человек.
Эх вы, сани! Что за сани!
Звоны мерзлые осин.
У меня отец крестьянин,
Ну а я крестьянский сын.
Наплевать мне на известность
И на то, что я поэт.
Эту чахленькую местность
Не видал я много лет.
Тот, кто видел хоть однажды
Этот край и эту гладь,
Тот почти березке каждой
Ножку рад поцеловать.
Как же мне не Если с венкой в стынь и звень
Будет рядом веселиться
Юность русских деревень.
Эх, гармошка, смерть-отрава,
Знать, с того под этот вой
Не одна лихая слава
Пропадала трын-травой.
Капитанская дочка - исторический роман, написанный Александром Пушкиным. В нём показан бунт Емельяна Пугачёва, происходивший во времена Екатерины Великой. Показана вся жестокость этого события, безысходность русского народа, угнетённого правящим дворянством. Угнетённость самих разбойников, понимающих, что никакого хорошего исхода для них не может быть.
Только Пугачёв является реальным персонажем романа. Все остальные вымышленные. Автор наделил его противоречивым характером. Он мог быть жестоким и добрым.
Другой герой романа -Пётр Гринёв. Судить о нём нам предстоит по его поступкам. За весь период романа он успевает повзрослеть. На службу его отправляет отец в шестнадцать лет. Юноша весьма беспечный и может спокойно проиграть большую сумму денег. . Однако, в конце романа его образ совершенно другой. Это уже повзрослевший мужчина. У которого слова не расходятся с делом, он готов и за отечество постоять и любимую
взросление Петра наступает только после влюблённости в дочь капитана. Нежная милая, в сложных обстоятельствах её характер проявляется наиболее полно. Она категорически отказывается выйти замуж за Швабрина, считая его человеком безнравственным, хотя это могло значительно улучшить её материальное положение.
Она ценит настоящие чувства, умеет любить и бороться за свои отношения. Она влюбляется в Петра, но не может пойти против воли своих родителей. Мария делает свой выбор и сохраняет свою честь. Особенно удивительна её встреча с императрицей. Девушка рискнула всем, что бы любимого. За такую дерзость она и сама могла угодить в тюрьму, но такие опасения её не остановили, а её искренность тронула великую правительницу России.
Объяснение:
1817 році А. С.Пушкін закінчив Царскосельский ліцей, за 6 років навчання в якому придбав вірних товаришів і соратників. Друзі – Ліцеїсти на випускному балі домовилися зустрічатися щороку 19 жовтня в день відкриття навчального закладу в ім’я своєї дружби
Ця традиція дотримувалася довгі роки. Однак в 1825 році Пушкін був засланий у Михайловское, родовий маєток поета, за вільнодумство й неповагу до царя. До цього часу він прославився в якості талановитого й зухвалого автора. Перебуваючи в змушеному ув’язненні, Олександр Сергійович і написав вірш “19 жовтня”. Воно стало письмовим поетичним звертанням до друзів, яких він зараз бачити не міг
Згадуючи своїх товаришів, автор шкодує, що багатьох уже немає в живих, а деяким доля піднесла дивні, не завжди приємні сюрпризи, і вони також не можуть бути на зустрічі. Безумовно, не всі окончившие ліцей у Царському Селі досягли таких висот, як Пушкін, однак автор з повагою й любов’ю ставиться до своїх друзів і це видно в рядках вірша
Пушкін із вдячністю звертається до Пущина, Дельвигу й Горчакову, які, ризикуючи репутація й зневажаючи суспільною думкою, відвідали товариша в Михайлівськім. Саме після зустрічі й розмов із цими трьома друзями Пушкін став філософськи ставитися до свого посилання. Як сам він пише у вірші: «Служенье муз не терпить суєти», а ув’язнення автора – це прекрасна можливість із головою піти у творчість. Так і трапилося, саме під час посилання в Михайловское Пушкіним написана поезія, що вважається класикою росіянці літератури
Пушкін із упевненістю пише, що рівно через рік, він обов’язково вип’є вина із друзями в Царському Селі за міцну чоловічу дружбу. Це пророкування збувається, як і те, що через рік напевно ще менше збереться колишніх ліцеїстів. Через два місяці після написання цього вірша відбулося повстання декабристів і деякі, що приймали в ньому участь були товаришами Пушкіна
Напуттям тим, хто в наслідок виявився в посиланні після повстання стали рядка вірша, у яких автор призвав всіх, незалежно від місця перебування в день 19 жовтня, “закривши ока дрожащею рукою”, подумки піднімати тост за вірних друзів і проживати цей день без суму й прикрості, як сам автор прожив цей день в 1825 році
Объяснение:
з біографії