"Кайдашева сім'я" - одна з найкращих соціально-побутових повістей Івана Нечуя-Левицького. У 1879 році була опублікована у львівському часописі "Правда". Саме в цьому творі , автор змушує читачів замислитися над причинами негараздів в українському суспільстві. Нечуй-Левицький порушує проблему консерватизму, індивідуалізму, відсталість селян у грамоті, прагнучине допустити цього в майбутньому. Розповідь про життя героїв допомагає відтворити все в уяві. Найкращі якості українки найповніше розкрито в образі Мелашки . Її притаманні більшість позитивних рис національного характеру. Народна мова в повісті є багатозвучна, мелодійна, близька до пісенної.Чарівність , привабливість мови створює картину минувшини України , що мала багато дарів : родючу землю,працьовитих людей та славну історію. Це все відображається у повісті: співи на весіллі,на вечорницях, гра Лавріна на сопілці. Гумор та етика повісті породжені самим життям ,великою енергією та нікчемною метою. На мою думку, Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті "Кайдашева сім'я" талановито розкрив внутрішні суперечності, ментальність,мораль та національний характер.
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/10/tvir-mirkuvannya-pro-ukr-mentalnist-nac-harakter-narodny-moral-etiky-y-povisti-kaydasheva-simya.html
Господин Журден - главный персонаж комедии Мольера «Мещанин во дворянстве», буржуа, мечтающий стать дворянином. У Журдена есть заветная мечта - выучиться светским манерам и стать настоящим аристократом. Для этого он нанимает сонм учителей, портных, парикмахеров, музыкантов и т.д. Он не скупится и тратит немало денег на их услуги, за что они обещают сделать из него настоящего дворянина. Это приносит бесконечные неудобства его домочадцам, но радует работников. Они готовы называть его «Ваша милость», «Ваша светлость», нахваливать его нелепые наряды и песни, лишь бы получить щедрую оплату. Сам Журден человек не образованный, невежественный, с грубыми манерами, но с претензией на дворянское сословие. У читателей и зрителей он скорее вызывает не пренебрежение, а смех.
Тщеславие толкает его на излишние растраты. У него все берут в долг, в том числе и граф Дорант, которого госпожа Журден называет «дойной коровой». Влюбившись во вдовую маркизу Доримену, он дарит ей бриллианты, устраивает приемы и представления. Учителей он просит научить его правильно кланяться перед дамами, писать любовные записки. Тем временем хитроумный Дорант приписывает все эти безумные растраты себе, чем покоряет сердце Доримены. Ослепленный мечтой стать дворянином, Журден готов помешать личному счастью единственной дочери. Молодой Клеонт, который просит ее руки, является не дворянином по крови, отчего Журден ему отказывает. Однако Ковьель, сыграв на тщеславии Журдена, позже представляет Клеонта как наследника турецкого султана, безумно влюбленного в его дочь Люсиль. Только тогда Журден дает родительское благословение на этот брак.
"Кайдашева сім'я" - одна з найкращих соціально-побутових повістей Івана Нечуя-Левицького. У 1879 році була опублікована у львівському часописі "Правда". Саме в цьому творі , автор змушує читачів замислитися над причинами негараздів в українському суспільстві. Нечуй-Левицький порушує проблему консерватизму, індивідуалізму, відсталість селян у грамоті, прагнучине допустити цього в майбутньому. Розповідь про життя героїв допомагає відтворити все в уяві. Найкращі якості українки найповніше розкрито в образі Мелашки . Її притаманні більшість позитивних рис національного характеру. Народна мова в повісті є багатозвучна, мелодійна, близька до пісенної.Чарівність , привабливість мови створює картину минувшини України , що мала багато дарів : родючу землю,працьовитих людей та славну історію. Це все відображається у повісті: співи на весіллі,на вечорницях, гра Лавріна на сопілці. Гумор та етика повісті породжені самим життям ,великою енергією та нікчемною метою. На мою думку, Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті "Кайдашева сім'я" талановито розкрив внутрішні суперечності, ментальність,мораль та національний характер.
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/10/tvir-mirkuvannya-pro-ukr-mentalnist-nac-harakter-narodny-moral-etiky-y-povisti-kaydasheva-simya.html
Объяснение:
Господин Журден - главный персонаж комедии Мольера «Мещанин во дворянстве», буржуа, мечтающий стать дворянином. У Журдена есть заветная мечта - выучиться светским манерам и стать настоящим аристократом. Для этого он нанимает сонм учителей, портных, парикмахеров, музыкантов и т.д. Он не скупится и тратит немало денег на их услуги, за что они обещают сделать из него настоящего дворянина. Это приносит бесконечные неудобства его домочадцам, но радует работников. Они готовы называть его «Ваша милость», «Ваша светлость», нахваливать его нелепые наряды и песни, лишь бы получить щедрую оплату. Сам Журден человек не образованный, невежественный, с грубыми манерами, но с претензией на дворянское сословие. У читателей и зрителей он скорее вызывает не пренебрежение, а смех.
Тщеславие толкает его на излишние растраты. У него все берут в долг, в том числе и граф Дорант, которого госпожа Журден называет «дойной коровой». Влюбившись во вдовую маркизу Доримену, он дарит ей бриллианты, устраивает приемы и представления. Учителей он просит научить его правильно кланяться перед дамами, писать любовные записки. Тем временем хитроумный Дорант приписывает все эти безумные растраты себе, чем покоряет сердце Доримены. Ослепленный мечтой стать дворянином, Журден готов помешать личному счастью единственной дочери. Молодой Клеонт, который просит ее руки, является не дворянином по крови, отчего Журден ему отказывает. Однако Ковьель, сыграв на тщеславии Журдена, позже представляет Клеонта как наследника турецкого султана, безумно влюбленного в его дочь Люсиль. Только тогда Журден дает родительское благословение на этот брак.