Арсен Звенигора – козак з Лубенського куреня, хлопець молодий, спритний і дужий. Володимир Малик не випадково вибирає саме його головним героєм роману. Він, звернувшись до історичних джерел, знайшов дані про невідомого козака, який мав поїхати до Туреччини, щоб дізнатись про наміри султана Магомета IV, а оскільки імені його було невідомо, то письменник назвав його по-своєму. Багато справжніх історичних моментів використовує В. Малиш, адже, оскільки Іван Сірко не знав турецької мови, то при розмові з Гамідом Звенигора перекладав слова турка. Арсен Звенигора може стати прекрасним прикладом для людини, що прочитала цей роман, адже він сміливий, винахідливий, чесний. Також він любить правду, якою б не була вона гіркою. Арсен, як і більшість козаків відданий народу і батьківщині і готовий за ради національних цінностей.
Тема: Русь, пришедшая в упадок.
Идея: Любовь к Руси, к родной земле, без которой невозможно прожить.
Вопрос 2. Средства выразительности.а) Тропы:
1) Эпитет:
Немолчный разговор;
В прудах зацветших;
Неясный гул;
Невнятный крик;
Красным пламенем;
Ясный взор;
2) Метафора:
Дома косые;
Где видно ангелов сквозь дым;
Русалкам бледным;
Волшебница суровая;
3) Олицетворение:
Плакал за горой;
Гуси важные;
Таинственная Русь;
Икона приплыла;
Русь бредит Богом;
Часы весеннего томления;
Пляски белых облаков;
Фортуна катит колесо;
б) Фигуры:
1) Ряды однородных членов:
Дома косые, двухэтажные;
Рига, скотный двор;
В садах настурции и розаны;
Неясный гул, невнятный крик;
Крёстный ход и пение;
Бредит Богом, красным пламенем;
Взор её туманится, сжимается рука;
Золотоглавые, святые, белые скиты;
2) Риторическое обращение:
О, Русь, волшебница суровая,
Повсюду ты своё возьмёшь.
Бежать? Но разве любишь новое
Иль без тебя да проживёшь?
Да что! В пруду перед усадьбою
Русалкам бледным плохо ль жить?
Вопрос 3.Жанр стихотворения: Элегия
Вопрос 4.Написано в 1913 году. Николай Гумилёв посвятил это стихотворение своему родовому имению и Бежецкому краю, к родной земле, где он вырос.