Сын полка.
* как разведчики приняли мальчика??
* какие чувства испытал мальчик, после знакомства с разведчиком.???
* кто приказал отправить мальчика в тыл???
*Почему расстроился Биденко???
* Что решил сделать мальчик после встречи с "сыном полка"???
*В качестве кого взяли мальчика в первую разветку???
*Что случилось с мальчиком в первой разведки???
*Какие предметы нашли раздедчики на месте встречи мальчика с немцами???
*Что "стащил" мальчик у разведчика???
Андрей гаврилович дубровский
Место Кистеневка
Описание серенький домик с красной кровлей» стоит на «открытом месте», рядом с берёзовой рощей, «бедный дом» кажется беззащитным. Имения коснулось запустение: «Двор, некогда украшенный тремя правильными цветниками, меж коими шла широкая дорога, тщательно выметаемая, обращён был в некошеный луг».
Характеристика нетерпеливый, решительный, независимый, бедный, был горячим охотником, смелый, упрямый прямолинейный, имел чувство собственного достоинства
Род занятий занимался хозяйством, любил охоту
Взаимодействие с крестьянам добр, Крестьяне переданы барино, хотя живут бедно.
Троекуров
Место
Описание Всё в имении Троекурова масштабно, основательно, говорит о его богатстве: «широкое озеро», «речка… вдали извивалась», «густая зелень рощи», «огромный каменный дом», «пятиглавая церковь
Характеристика имел власть над людьми, мог поступать, как ему заблагорассудится. Такую власть ему давали «богатство, знатный род и связи». Соседи и губернские чиновники относились к нему льстиво, подобострастно, «рады были угождать малейшим его прихотям»; «губернские чиновники трепетали при его имени»., необразован», избалован, своеволен, при «довольно ограниченном уме»
Род занятий Время проводил в шумных, а иногда и буйных увеселениях, пировал, «страдал от обжорства», пил, ежедневно изобретал «проказы», жертвами которых становились его знакомые – он по существу издевался над ними.
Взаимодействие Крестьяне для него были только слугами, чьи чувства и проблемы его абсолютно не тревожили. Их единственной задачей он считал служение своему хозяину и работа на него до изнеможения. Крестьяне были его полным отражением, их поведение было пропитано наглостью и хамством. Они не уважали никого и даже шли на воровство
Символічні образи “Мазепа” Байрон «Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею.
Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом.
Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна).
Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.
Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя.
Вороння символізує смерть.
Степ — вільнолюбивий дух Мазепи.
Буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху.
Вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи.
Ранок, біла мла, схід сонця є символом надії.
Образ вершника Мазепи це символ: неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації.