Драма “Талан” присвячена М. К. Заньковецькій. Молода акторка Марія Іванівна Лучицька палко закохана у сцену і має великий талант, тому користується шаленим успіхом у публіки. Цьому дуже заздрить її колега по сцені Катерина Квятковська. Вона намовляє проти Лучицької режисера Котенка. Лучицька всією душею любить сцену і проживає кожну свою роль настільки, що мусить декілька днів потім відпочивати – болить серце. Крім того, Лучицька закохана у панича Антона Квітку. І, коли він пропонує переїхати до нього на хутір, вона кидає сцену. Минає півроку. Лучицька все частіше згадує сцену, бо розуміє, що Антон віддалився. Мати Антона, Олена Миколаївна, настроює його проти Марії. Говорить синові, що Марія з кимось листується, показує йому один з листів (насправді уривок з п’єси). В цей час до Марусі (так Марію ласкаво називають ближні) приїздить її давній друг Лемішка і повідомляє про весілля своєї дочки Маринки (яку Лучицька дуже любить) і Жалівницького. Антон ревнує Марусю. Листа від Маринки він рве, бо думає, що то лист від коханця. Він виганяє Лучицьку з дому. Акторка повертається в театр. Вона хворіє – часто болить серце, але, не зважаючи на це, вона продовжує грати. Довідник цікавих фактів та корисних знань. У театр навідується Квітка. Разом з розлюченою Квятковською, ролі якої віддали Лучицькій, вони дивляться виставу за участі Марії. Посеред вистави Квітка починає кричати, чим і зриває її. Марія втрачає свідомість прямо на сцені. Лучицька вдома у ліжку слабує. Поряд з нею Маринка, няня Палажка і часті гості – колеги і шанувальники. Квітка після інциденту в театрі втратив розум і потрапив у божевільню. Квятковську обікрали, а Котенко, як власник театру, терпить збитки. Лучицька помирає в оточенні своїх прихильників.
