В самому початку вірша Пушкін пише, що він сидить один і один п'є вино. Що його друзі чи вже давно померли, чи знаходятьс далеко від нього. Він заводив собі нових друзів, але марно, в хвилини біди всі ставали чужі. Пушкін згадував ті добрі часи коли вони були разом. Потім, коли він сидів один,( якщо я не помиляюсь) до нього прийшли трое друзів: Горчаков, Дельвіг, Вільгельм (здаеться друзів вірно перелічила). Він закликає іх не забувати іх дружбу, адже це найсильніше і найчистіше, що в них є спільного. Він згадує ті студентські роки, які вже стали лиш минули, в яке вони дивляться з жалем. Вони п'ють за свого царя. Закінчує він роздумами: треба гуляти разом доти доки всі живі, адже рано чи пізно всі повмирають і день ліцею хтось буде святкувать один.
