«Слово о полку Игореве» по праву считается одним из ценнейших памятников древнерусской литературы. Гениальное произведение появилось на свет несколько веков назад, еще в 1187 году. Как раз после того страшного периода, когда процесс феодального дробления Руси достиг своей наибольшей силы. Примечательно, что автор «Слова…» до сих пор неизвестен. Вот уже на протяжении многих лет ученые делают различные предположения, основанные на тщательном исследовании текста произведения. Кстати, нельзя абсолютно точно сказать, к какому жанру относится «Слово…». Предположительно, это лиро-эпическое произведение – историческая поэма.
По своему собственному опыту и по своим наблюдениям знаю – школьники «Слово о полку Игореве» читать не любят. Не все, но основная часть точно. Пугает в первую очередь язык – много незнакомых, устаревших слов, непонимание которых существенно влияет на понимание смысла. Однако, если не полениться и узнать значение каждого слова, чтение, несомненно, станет легче, да и интереснее. Ведь если вдуматься, «Слово о полку Игореве» написано необыкновенно поэтическим языком со свойственным ему художественным своеобразием и утонченностью слога. Более того, автор затрагивает ряд проблем, которые сегодня особенно актуальны. Это и проблема патриотизма как чувства великого и необходимого, и тонкая взаимосвязь человека и природы, и мысль о чистой, необычайно верной женской любви, которая творить чудеса. Главная идея произведения – призыв к объединению русских земель – не устарела и по сей день. Величайшая патриотическая поэма Древней Руси, несомненно, заслуживает внимания современных читателей.
вільям шекспір. «ромео і джульєтта»: короткий зміст
уже з перших рядків твору стає зрозуміло, що між благородними сім’ями верони монтеккі і капулетті давно триває непримиренна ворожнеча, яка не тільки охопила всіх родичів кланів, а й їх слуг. між останніми зав’язується конфлікт, свідком якого стає громадськість і герцог (в деяких перекладах – князь). він наказує припинити цю нескінченну війну, інакше винні будуть покарані. учасником конфлікту був і бенволіо. він розповідає про те, що трапилося своєму другові і родичу ромео – синові монтеккі. однак його все це не турбує, тому що розум його зайнятий важкими думками про нерозділене кохання до розалін, без якої він не бачить сенсу життя. до молодих людей приєднується їх третій друг – меркуціо, родич герцога.
випадково зустрівши слугу капулетті, юнаки дізнаються, що в їхньому будинку відбудеться -маскарад. щоб розвіяти одного, хлопці вирішують, одягнувши маски, відправитись туди. перед маскарадом родич герцога паріс просить у капулетті руку дочки. батько, посилаючись на її юний вік – 14 років, все ж не відмовляє знатному і багатому юнаку.
перед входом в будинок капулетті, у ромео було відчуття, ніби трапиться щось непоправне, що вкоротить його життя, і воно зародиться на цьому . на маскараді ромео і джульєтта бачать один одного, і, немов стрілою, їх серця пронизує любов. ромео говорить їй про своє захоплення. по голосу його впізнає племінник капулетті ті і хапається за шпагу. господарі зупиняють його, не бачачи нічого страшного в тому, що ромео побував на їх торжестві, але все ж затаїв образу.
знайомство і вінчання
від годувальниці джульєтти закохані по черзі дізнаються, що вони діти заклятих ворогів, але і це не впливає на їх палкі почуття. всю ніч ромео провів під джульєтти. під ранок вони вже клялися один одному у вічній любові і міркували про те, як таємно обвінчатися. помічниками закоханих стали батько лоренцо і няня. у той же вечір молодята обвінчалися.
тим часом хоче поквитатися з ромео, але зустрічає його друзів, з якими вступає в гарячу перепалку. приходить ромео і намагається перешкодити конфлікту, вважаючи вже своїм братом. намагаючись захистити честь одного, меркуціо вступає в бій з , в якому гине. перед смертю з вуст меркуціо звучить одна з найважливіших фраз твору: «чума на обидва ваші доми». знову з’являється , і розлючений ромео вбиває його, після чого ховається в келії батька лоренцо. на площі з’являється герцог, який засуджує ромео до вигнання в місто мантуї.
ця звістка стала для ромео рівносильно смерті, адже він буде змушений розлучитися з коханою, яка вже напевно ненавидить його за вбивство брата. його втішає годувальниця, сказавши, що любов джульєтти до нього сильніше, ніж біль через смерть ті. закохані прощаються і знемагають від страждань перед близькою розлукою.
знову з’являється паріс і капулетті призначає день весілля. джульєтта відмовляє, тому батьки відрікаються від неї. вона прямує за порадою до батька лоренцо, який придумав, як врятувати її від повторного шлюбу і люблячим серцям. у ніч перед весіллям вона повинна випити зілля, яке приспить її на дві доби. всі вирішать, що вона померла, і віднесуть її в фамільний склеп. джульєтта зробила все так, як велів святий отець. сім’я капулетті і паріс з гіркотою проводжають її в останню путь. тим часом лоренцо відправляє гінця до ромео, щоб він був поруч, коли джульєтта прокинеться.
через епідемію холери гінця не випустили з міста, і він не зміг передати послання ромео, до якого вже встиг приїхати його слуга і повідомити про смерть джульєтти. новоспечений чоловік не хоче більше жити без своєї коханої, і купивши отруту, направляється в верону, щоб розділити з дружиною останній притулок.
в склеп капулетті приходить паріс, щоб попрощатися з нареченою, куди являється і ромео. між ними зав’язується поєдинок, в результаті якого паріс гине. перед труною ромео милується обраницею, яка красива і свіжа, як при житті. попрощавшись з коханою, він випиває отруту і помирає. лоренцо не встигає зупинити його. шум зовні відволік святого отця від труни, в якому прокинулася джульєтта. побачивши ромео мертвим, вона цілує його, щоб скуштувати отруту і, пронизав себе кинджалом, падає біля чоловіка.
у гробниці зібралися сім’я капулетті, батько монтеккі, герцог і міська громада, яким лоренцо розповів трагічну історію кохання. в результаті батьки ворогучих сімей, об’єднані горем, потиснули один одному руки, пообіцявши встановити золоті пам’ятники своїм дітям. а герцог підсумував: незважаючи на примирення сімей, повість про ромео і джульєтту залишиться сумнішою на світі.
«Слово о полку Игореве» по праву считается одним из ценнейших памятников древнерусской литературы. Гениальное произведение появилось на свет несколько веков назад, еще в 1187 году. Как раз после того страшного периода, когда процесс феодального дробления Руси достиг своей наибольшей силы. Примечательно, что автор «Слова…» до сих пор неизвестен. Вот уже на протяжении многих лет ученые делают различные предположения, основанные на тщательном исследовании текста произведения. Кстати, нельзя абсолютно точно сказать, к какому жанру относится «Слово…». Предположительно, это лиро-эпическое произведение – историческая поэма.
По своему собственному опыту и по своим наблюдениям знаю – школьники «Слово о полку Игореве» читать не любят. Не все, но основная часть точно. Пугает в первую очередь язык – много незнакомых, устаревших слов, непонимание которых существенно влияет на понимание смысла. Однако, если не полениться и узнать значение каждого слова, чтение, несомненно, станет легче, да и интереснее. Ведь если вдуматься, «Слово о полку Игореве» написано необыкновенно поэтическим языком со свойственным ему художественным своеобразием и утонченностью слога. Более того, автор затрагивает ряд проблем, которые сегодня особенно актуальны. Это и проблема патриотизма как чувства великого и необходимого, и тонкая взаимосвязь человека и природы, и мысль о чистой, необычайно верной женской любви, которая творить чудеса. Главная идея произведения – призыв к объединению русских земель – не устарела и по сей день. Величайшая патриотическая поэма Древней Руси, несомненно, заслуживает внимания современных читателей.
вільям шекспір. «ромео і джульєтта»: короткий зміст
уже з перших рядків твору стає зрозуміло, що між благородними сім’ями верони монтеккі і капулетті давно триває непримиренна ворожнеча, яка не тільки охопила всіх родичів кланів, а й їх слуг. між останніми зав’язується конфлікт, свідком якого стає громадськість і герцог (в деяких перекладах – князь). він наказує припинити цю нескінченну війну, інакше винні будуть покарані. учасником конфлікту був і бенволіо. він розповідає про те, що трапилося своєму другові і родичу ромео – синові монтеккі. однак його все це не турбує, тому що розум його зайнятий важкими думками про нерозділене кохання до розалін, без якої він не бачить сенсу життя. до молодих людей приєднується їх третій друг – меркуціо, родич герцога.
випадково зустрівши слугу капулетті, юнаки дізнаються, що в їхньому будинку відбудеться -маскарад. щоб розвіяти одного, хлопці вирішують, одягнувши маски, відправитись туди. перед маскарадом родич герцога паріс просить у капулетті руку дочки. батько, посилаючись на її юний вік – 14 років, все ж не відмовляє знатному і багатому юнаку.
перед входом в будинок капулетті, у ромео було відчуття, ніби трапиться щось непоправне, що вкоротить його життя, і воно зародиться на цьому . на маскараді ромео і джульєтта бачать один одного, і, немов стрілою, їх серця пронизує любов. ромео говорить їй про своє захоплення. по голосу його впізнає племінник капулетті ті і хапається за шпагу. господарі зупиняють його, не бачачи нічого страшного в тому, що ромео побував на їх торжестві, але все ж затаїв образу.
знайомство і вінчання
від годувальниці джульєтти закохані по черзі дізнаються, що вони діти заклятих ворогів, але і це не впливає на їх палкі почуття. всю ніч ромео провів під джульєтти. під ранок вони вже клялися один одному у вічній любові і міркували про те, як таємно обвінчатися. помічниками закоханих стали батько лоренцо і няня. у той же вечір молодята обвінчалися.
тим часом хоче поквитатися з ромео, але зустрічає його друзів, з якими вступає в гарячу перепалку. приходить ромео і намагається перешкодити конфлікту, вважаючи вже своїм братом. намагаючись захистити честь одного, меркуціо вступає в бій з , в якому гине. перед смертю з вуст меркуціо звучить одна з найважливіших фраз твору: «чума на обидва ваші доми». знову з’являється , і розлючений ромео вбиває його, після чого ховається в келії батька лоренцо. на площі з’являється герцог, який засуджує ромео до вигнання в місто мантуї.
ця звістка стала для ромео рівносильно смерті, адже він буде змушений розлучитися з коханою, яка вже напевно ненавидить його за вбивство брата. його втішає годувальниця, сказавши, що любов джульєтти до нього сильніше, ніж біль через смерть ті. закохані прощаються і знемагають від страждань перед близькою розлукою.
знову з’являється паріс і капулетті призначає день весілля. джульєтта відмовляє, тому батьки відрікаються від неї. вона прямує за порадою до батька лоренцо, який придумав, як врятувати її від повторного шлюбу і люблячим серцям. у ніч перед весіллям вона повинна випити зілля, яке приспить її на дві доби. всі вирішать, що вона померла, і віднесуть її в фамільний склеп. джульєтта зробила все так, як велів святий отець. сім’я капулетті і паріс з гіркотою проводжають її в останню путь. тим часом лоренцо відправляє гінця до ромео, щоб він був поруч, коли джульєтта прокинеться.
через епідемію холери гінця не випустили з міста, і він не зміг передати послання ромео, до якого вже встиг приїхати його слуга і повідомити про смерть джульєтти. новоспечений чоловік не хоче більше жити без своєї коханої, і купивши отруту, направляється в верону, щоб розділити з дружиною останній притулок.
в склеп капулетті приходить паріс, щоб попрощатися з нареченою, куди являється і ромео. між ними зав’язується поєдинок, в результаті якого паріс гине. перед труною ромео милується обраницею, яка красива і свіжа, як при житті. попрощавшись з коханою, він випиває отруту і помирає. лоренцо не встигає зупинити його. шум зовні відволік святого отця від труни, в якому прокинулася джульєтта. побачивши ромео мертвим, вона цілує його, щоб скуштувати отруту і, пронизав себе кинджалом, падає біля чоловіка.
у гробниці зібралися сім’я капулетті, батько монтеккі, герцог і міська громада, яким лоренцо розповів трагічну історію кохання. в результаті батьки ворогучих сімей, об’єднані горем, потиснули один одному руки, пообіцявши встановити золоті пам’ятники своїм дітям. а герцог підсумував: незважаючи на примирення сімей, повість про ромео і джульєтту залишиться сумнішою на світі.