Тапсырма No 1 Ертегіде көтерілген әлеуметтік-қоғамдық мәселені анықтап, идеясын түсіну. Берілген мәселелерге ертегіден мысалдар жазыңыздар Ертегіде көтерілген қоғамдық- әлеуметтік мәселелер Оны қай үзінділермен дәлелдей аламын? Хан мен уәзірлер арасындагы алауыздық Iыншылдықтың шыңы Сертке беріктік
На мою думку значення історичної літератури для сучасних людей відіграє важливу роль. Сьогодні ми перебуваємо у віртуальному часі, адже все змінюється. Все перейшло у такий швидкий ритм, короткі повідомлення швидкоплинні новини, електронні системи. Історична література розказує нам про минуле та історичні події. Це не просто історія, вона несе інформацію яка допомагає не просто читати, а зануритися у події того часу і наче бути там. Читаючи ми прилучаємось через літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; вихованню національно свідомого громадянина України; формуванню і ствердженню гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Візьмемо для прикладу роман Вальтера Скотта «Айвенго». Головний герой твору - відважний, безстрашний воїн, який прагне гідної перемоги, здобутої в чеснім бою. І завдяки своїй лицарським якостям Айвенго завжди перемагає. Він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.
Отже, історична література напучує нас бути патріотами, бути вірними і відданими, мужніми і сміливими, і насамперед бути справжніми людьми.
Алёша, как сказал я уже выше, сначала стыдился похвал, чувствуя, что вовсе их не заслуживает, но мало-помалу он стал к ним привыкать, и наконец самолюбие его дошло до того, что он принимал, не краснея, похвалы, которыми его осыпали. Он много стал о себе думать, важничал перед другими мальчиками и вообразил, что он гораздо лучше и умнее всех их. Нрав Алёши от этого совсем испортился: из доброго, милого и скромного мальчика он сделался гордый и непослушный. Совесть часто его в том упрекала, и внутренний голос ему говорил: «Алёша, не гордись! Не приписывай самому себе того, что не тебе принадлежит; благодари судьбу за то, что она тебе доставила выгоды против других детей, но не думай, что ты лучше их.
Объяснение:
Вот
•Алёша хотел было остановиться, чтоб рассмотреть мебели, а особливо фигуры на лежанке, но Чернушка ему не позволила.
•Увы, бедный Алёша не знал, что для исправления самого себя необходимо начать с того, чтоб откинуть самолюбие и излишнюю самонадеянность.
•Не полагай, — отвечала Чернушка, — что так легко исправиться от пороков, когда они уже взяли над нами верх. Пороки обыкновенно входят в дверь, а выходят в щёлочку
На мою думку значення історичної літератури для сучасних людей відіграє важливу роль. Сьогодні ми перебуваємо у віртуальному часі, адже все змінюється. Все перейшло у такий швидкий ритм, короткі повідомлення швидкоплинні новини, електронні системи. Історична література розказує нам про минуле та історичні події. Це не просто історія, вона несе інформацію яка допомагає не просто читати, а зануритися у події того часу і наче бути там. Читаючи ми прилучаємось через літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; вихованню національно свідомого громадянина України; формуванню і ствердженню гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Візьмемо для прикладу роман Вальтера Скотта «Айвенго». Головний герой твору - відважний, безстрашний воїн, який прагне гідної перемоги, здобутої в чеснім бою. І завдяки своїй лицарським якостям Айвенго завжди перемагає. Він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.
Отже, історична література напучує нас бути патріотами, бути вірними і відданими, мужніми і сміливими, і насамперед бути справжніми людьми.
Алёша, как сказал я уже выше, сначала стыдился похвал, чувствуя, что вовсе их не заслуживает, но мало-помалу он стал к ним привыкать, и наконец самолюбие его дошло до того, что он принимал, не краснея, похвалы, которыми его осыпали. Он много стал о себе думать, важничал перед другими мальчиками и вообразил, что он гораздо лучше и умнее всех их. Нрав Алёши от этого совсем испортился: из доброго, милого и скромного мальчика он сделался гордый и непослушный. Совесть часто его в том упрекала, и внутренний голос ему говорил: «Алёша, не гордись! Не приписывай самому себе того, что не тебе принадлежит; благодари судьбу за то, что она тебе доставила выгоды против других детей, но не думай, что ты лучше их.
Объяснение:
Вот
•Алёша хотел было остановиться, чтоб рассмотреть мебели, а особливо фигуры на лежанке, но Чернушка ему не позволила.
•Увы, бедный Алёша не знал, что для исправления самого себя необходимо начать с того, чтоб откинуть самолюбие и излишнюю самонадеянность.
•Не полагай, — отвечала Чернушка, — что так легко исправиться от пороков, когда они уже взяли над нами верх. Пороки обыкновенно входят в дверь, а выходят в щёлочку
Вот сами выбираете из этих ответов