Тарас Бульба. Составить таблицу. Отразить в ней черты характера соответсвующие эпизода произведения. 1: Приезд Остана и Андрия домой. 2: Жизнь в Запорожской сечи. 3:Боевой подход. 4:последний день их жизни.
Федя - самый старший из мальчиков. Сын богатых крестьян. Он одевается хорошо и носит собственные сапоги. Федя ведет себя несколько важно с другими мальчиками.
"... стройный мальчик, с красивыми и тонкими, немного мелкими чертами лица, кудрявыми белокурыми волосами, светлыми глазами…»
«...пестрая ситцевая рубаха с желтой каемкой; небольшой новый армячок…»
«…Сапоги его с низкими голенищами...»
Мальчик из очень бедной крестьянской семьи, у него нет даже лаптей. Павлуша - умный, храбрый и решительный мальчик. Он погибает при падении с лошади.
«…волосы были всклоченные, черные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой, но правильный, вся голова огромная…»
«…тело приземистое, неуклюжее. Малый был неказистый…»
«...Одеждой своей он щеголять не мог: вся она состояла из замашной рубахи да из заплатанных портов...»
Ильюша – крестьянский мальчик из обеспеченной семьи. Ильюша носит новые лапти и одежду. Он работает на бумажной фабрике вместе с братом.
Такий великий і різнобічний письменницький талант Миколи Гоголя створив для нас галерею незабутніх образів. Серед реальних і фантастичних персонажів — образ скромного петербурзького чиновника Акакія Акакійовича Башмачкіна. У цієї "маленької людини" з перших днів життя, здавалося, все пішло не так: мати довго не могла вибрати синові ім'я і зупинилася зрештою на імені батька своєї дитини. І прізвище було якесь непомітне, буденне і трохи смішне. І робота у Акакія Акакійовича була одноманітна і нудна, хоча нудною він її не вважав. Як зазначає Гоголь, герой його повісті не лише сумлінно і акуратним рівним почерком переписував чиновницькі папери, а робив це з любов'ю і задоволенням. Змінювалися його начальники, а він продовжував працювати на своїй скромній посаді. Дехто з його колег кепкував, що Акакій Акакійович, мабуть, народився чиновником і працює ним все своє життя. Його ніхто не цінує, не звертається до нього з добрим словом. Помічник столоначальника приносить йому папери для переписування і кладе їх на стіл — мовчки, без жодного слова, наче перед ним не людина, а порожнє місце. Колеги-канцеляристи постійно кепкують з Башмачкіна, а він наче не помічає цього, працює далі. І лише коли вже дуже дошкуляють, може кинути докірливе: "Чому ви мене ображаєте?" У тому докорі стільки образи і жалісливого німого крику дати йому спокій, що кривдники відступають і ще довго караються сумлінням, пригадуючи погляд Акакія Акакійовича.
Федя - самый старший из мальчиков. Сын богатых крестьян. Он одевается хорошо и носит собственные сапоги. Федя ведет себя несколько важно с другими мальчиками.
"... стройный мальчик, с красивыми и тонкими, немного мелкими чертами лица, кудрявыми белокурыми волосами, светлыми глазами…»
«...пестрая ситцевая рубаха с желтой каемкой; небольшой новый армячок…»
«…Сапоги его с низкими голенищами...»
Мальчик из очень бедной крестьянской семьи, у него нет даже лаптей. Павлуша - умный, храбрый и решительный мальчик. Он погибает при падении с лошади.
«…волосы были всклоченные, черные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой, но правильный, вся голова огромная…»
«…тело приземистое, неуклюжее. Малый был неказистый…»
«...Одеждой своей он щеголять не мог: вся она состояла из замашной рубахи да из заплатанных портов...»
Ильюша – крестьянский мальчик из обеспеченной семьи. Ильюша носит новые лапти и одежду. Он работает на бумажной фабрике вместе с братом.
«...Лицо <…> горбоносое, вытянутое, подслеповатое…»
«…желтые, почти белые волосы торчали острыми косицами из-под низенькой войлочной шапочки…»
«…На нем были новые лапти и онучи…»
Костя – крестьянский мальчик из бедной семьи. Слабый и болезненный мальчик. Костя – «трусишка».
...Все лицо его было невелико, худо, в веснушках …»
«…большие, черные, жидким блеском блестевшие глаза…»
«…маленького роста, сложения тщедушного и одет довольно бедно..."
Ваня – самый младший из мальчиков. У Вани еще тонкий, детский голосок. Ваня – незаметный и тихий ребенок. В рассказе он все время лежит под рогожей.
«...русую кудрявую голову...»
«... свежее личико…» «…большие тихие глаза...»
Объяснение:
Вот все характеристики.Го как лучший ответ.
Такий великий і різнобічний письменницький талант Миколи Гоголя створив для нас галерею незабутніх образів. Серед реальних і фантастичних персонажів — образ скромного петербурзького чиновника Акакія Акакійовича Башмачкіна. У цієї "маленької людини" з перших днів життя, здавалося, все пішло не так: мати довго не могла вибрати синові ім'я і зупинилася зрештою на імені батька своєї дитини. І прізвище було якесь непомітне, буденне і трохи смішне. І робота у Акакія Акакійовича була одноманітна і нудна, хоча нудною він її не вважав. Як зазначає Гоголь, герой його повісті не лише сумлінно і акуратним рівним почерком переписував чиновницькі папери, а робив це з любов'ю і задоволенням. Змінювалися його начальники, а він продовжував працювати на своїй скромній посаді. Дехто з його колег кепкував, що Акакій Акакійович, мабуть, народився чиновником і працює ним все своє життя. Його ніхто не цінує, не звертається до нього з добрим словом. Помічник столоначальника приносить йому папери для переписування і кладе їх на стіл — мовчки, без жодного слова, наче перед ним не людина, а порожнє місце. Колеги-канцеляристи постійно кепкують з Башмачкіна, а він наче не помічає цього, працює далі. І лише коли вже дуже дошкуляють, може кинути докірливе: "Чому ви мене ображаєте?" У тому докорі стільки образи і жалісливого німого крику дати йому спокій, що кривдники відступають і ще довго караються сумлінням, пригадуючи погляд Акакія Акакійовича.