Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Одна из черт присутствия лирического начала в ранней прозе Бунина - бессюжетность. Но рассказ “Танька” бессюжетным никак не назовешь, поэтому у некоторых исследователей возникает впечатление, что этот рассказ не является характерным для литературной манеры Бунина. Танька инсценированный рассказ артисты: Зинаида Бокарева, Виктор Хохряков Биография И. А. Бунина Русский писатель: прозаик, поэт, публицист. Иван Алексеевич Бунин родился 22 октября (по старому стилю - 10 октября) 1870 года в Воронеже, в семье обедневшего дворянина, принадлежавшего к старинному дворянскому роду. Литературная известность к Ивану Бунину пришла в 1900 году после выхода в свет рассказа "Антоновские яблоки". В 1901 году в издательстве символистов "Скорпион" вышел сборник стихотворений "Листопад". За этот сборник и за перевод поэмы американского поэта-романтика Г. Лонгфелло "Песнь о Гайавате" (1898 год, в некоторых источниках указан 1896) Российской Академией наук Ивану Алексеевичу Бунину была присуждена Пушкинская премия. В 1902 году в издательстве "Знание" вышел первый том сочинений И. А. Бунина. В 1905 году Бунин, живший в гостинице "Националь", стал свидетелем Декабрьского вооруженного восстания. Последние годы писателя в нищете. Умер Иван Алексеевич Бунин в Париже. В ночь с 7 на 8 ноября 1953 года, через два часа после полуночи его не стало: он умер тихо и спокойно, во сне. На его постели лежал роман Л. Н. Толстого "Воскресение". Похоронен Иван Алексеевич Бунин на русском кладбище Сен-Женевьев-де-Буа, под Парижем. В 1927-1942 годы другом семьи Буниных была Галина Николаевна Кузнецова, ставшая глубокой поздней привязанностью Ивана Алексеевича и написавшая ряд мемуарных произведений ("Грасский дневник", статья "Памяти Бунина"). В СССР первое собрание сочинений И. А. Бунина вышло только после его смерти - в 1956 году (пять томов в Библиотеке "Огонек").
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.