Відомого американського письменника Д. Лондона завжди приваблювали люди мужні, рішучі, сміливі, сильні духом. На своєму життєвому шляху зустрічав він таких чоловіків і серед моряків, і серед золотошукачів. Правда, збентежений письменник бачив, що люди, засліплені жагою збагачення, прибувши на Аляску, поступово втрачають кращі людські якості, забувають про обов’язки дружби та взаємодо Тому й створив Д. Лондон оповідання «Жага до життя», де показав людину, яка зрозуміла, що золото -не головне в житті.
Автор не дає імені герою, бо на його місці міг опинитися будь-хто, а називає персонаж просто Людина. І це символічно, тому що цей чоловік у всіх випробуваннях поводиться по-людськи на відміну від іншого, чиї очі засліплені блиском золота. Цьому герою письменник дає ім’я Біл.
Автор протиставляє двох чоловіків, щоб читач міг краще зрозуміти, хто обрав правильний шлях. Біл зраджує товариша, залишаючи його без підтримки (той кульгає, підвернув ногу), не може кинути золото, тому що жадібність переважила всі інші почуття, навіть інстинкт самозбереження. Інший герой, Людина, йде по слідах Біла і «читає» все, що відбувалося з товаришем. На гірких уроках Людина вчиться: бачить, що Біл не кинув золота, тому й загинув. Біл був жадібний, але кому тепер потрібне його золото? Білу? Ні, мертвим уже нічого не треба. Тож яка користь мати золото і вмерти?! Краще вже вижити, хай і кинувши важкий мішок з металом.
І ось Людина залишає золото, розуміючи, що воно - зайвий тягар у дорозі. Відчуваючи страшенний голод, залишає кістки Біла, по-людськи ставлячись до загиблого, зібравши останні сили, бореться із хворим вовком і перемагає. Перемагає і крижаний холод Аляски. Не дає золотим блиском занапастити душу. Перемагає, бо у всіх випробуваннях герой залишався Людиною.
Відповідь:
Головне в житті - бути людиною
Відомого американського письменника Д. Лондона завжди приваблювали люди мужні, рішучі, сміливі, сильні духом. На своєму життєвому шляху зустрічав він таких чоловіків і серед моряків, і серед золотошукачів. Правда, збентежений письменник бачив, що люди, засліплені жагою збагачення, прибувши на Аляску, поступово втрачають кращі людські якості, забувають про обов’язки дружби та взаємодо Тому й створив Д. Лондон оповідання «Жага до життя», де показав людину, яка зрозуміла, що золото -не головне в житті.
Автор не дає імені герою, бо на його місці міг опинитися будь-хто, а називає персонаж просто Людина. І це символічно, тому що цей чоловік у всіх випробуваннях поводиться по-людськи на відміну від іншого, чиї очі засліплені блиском золота. Цьому герою письменник дає ім’я Біл.
Автор протиставляє двох чоловіків, щоб читач міг краще зрозуміти, хто обрав правильний шлях. Біл зраджує товариша, залишаючи його без підтримки (той кульгає, підвернув ногу), не може кинути золото, тому що жадібність переважила всі інші почуття, навіть інстинкт самозбереження. Інший герой, Людина, йде по слідах Біла і «читає» все, що відбувалося з товаришем. На гірких уроках Людина вчиться: бачить, що Біл не кинув золота, тому й загинув. Біл був жадібний, але кому тепер потрібне його золото? Білу? Ні, мертвим уже нічого не треба. Тож яка користь мати золото і вмерти?! Краще вже вижити, хай і кинувши важкий мішок з металом.
І ось Людина залишає золото, розуміючи, що воно - зайвий тягар у дорозі. Відчуваючи страшенний голод, залишає кістки Біла, по-людськи ставлячись до загиблого, зібравши останні сили, бореться із хворим вовком і перемагає. Перемагає і крижаний холод Аляски. Не дає золотим блиском занапастити душу. Перемагає, бо у всіх випробуваннях герой залишався Людиною.
Пояснення:
Речь как средство
создания образов героев
комедии Н.В.Гоголя
«Ревизор».
Подготовка к домашнему
сочинению
«Характеристика речи
героев комедии».
Презентация
учителя русского языка и литературы
МКОУ «Заболотовская СОШ»
Ольховатского района Воронежской области
Бурлуцкой Е.А.
2.
Городничий
Антон Антонович
Сквозник-Дмухановский
3.
Лексический состав речи городничего
Вульгаризмы Канцеляризмы
Рожа, брякнуть Предписание,
уведомление
Просторечия
Хватил,
Варваризмы
Инкогнито
сплутовать,
спровадить
Фразеология речи городничего
Вульгарная
«Семь чертей и одна ведьма вам в зубы»
Бюрократическая «Также, если будет ваше желание, оттуда в уездное
училище, осмотреть порядок, в каком преподаются у нас
науки»
Книжная
«Перед добродетелью все прах и суета»
Просторечная
«Знаем, в чей огород камешек бросает»
4.
Интонация речи городничего
Известие о приезде
ревизора
Рассудительная
«Я узнал это от самых
достоверных людей»
Первая встреча с
Хлестаковым
Подобострастная и
шутовски-расчетливая
«Какие пули отливает!
Осмелюсь ли спросить»
Разговор с Осипом
Покровительственная
После дочери Торжествующая
с Хлестаковым
«А мне очень нравится
твое лицо»
«Всем объяви, чтобы
знали!»
Разговор с купцами
Грубая, злорадная
«А! Здорово, соколики!»
В последнем монологе
Исполненная горечи и
злобы
«Дурака ему, дурака,
старому подлецу!»
5.
Иван Александрович
Хлестаков
6.
Речь Хлестакова
Отсутствие
логики, «Какие балы даются в Петербурге. Просто не
неожиданные
говорите. На столе, например, арбуз — в семьсот
смещения, «перебои» рублей арбуз. Суп в кастрюльке прямо на пароходе
приехал из Парижа; откроют крышку — пар,
которому подобного нельзя открыть в природе»
«Мошенники, канальи, чем они кормят, подлецы!»
Просторечия
Смешение
«прозаизма»
салонной
«утонченности»
«Привыкши жить, comprenez vous, в свете и вдруг
очутиться в дороге: грязные трактиры, мрак
и невежества...»
7.
Смотритель училищ
Лука Лукич Хлопов
Бедность
словаря, «Не
приведи
Бог
обилие
служить по ученой
восклицательных и части!»
вопросительных
Робость, оробел, не
предложений,
смею знать
однолинейная
тональность страха
8.
Судья Ляпкин-Тяпкин
Интонация
самодовольства,
бедность словаря
«Да
обстоятельство
такое
необыкновенно,
просто
необыкновенно.
Что-нибудь
недаром»
9.
Почтмейстер
Отрывистые,
«С
большим
скачущие
фразы, чувством описал. Я
бедность словаря
нарочно оставил у
себя.
Хотите
прочту?»
10.
Попечитель
богоугодных заведений
Земляника
Ярко
выраженная «О!
насчет
бюрократическая врачевания мы с
фразеология
Христианом
Ивановичем взяли
свои меры: чем
ближе к натуре,
тем лучше...»
11.
Новаторство Н.В. Гоголя
Сходства и различия
комедии Д.И. Фонвизина «Недоросль» и Н.В. Гоголя «Ревизор»
Сходство
Различие
Характеры героев сложны. Речь
героев
передает
характеры
действующих лиц. Обращение к
общественной
проблематике.
Многопроблемность произведения
Отсутствие
любовной
завязки,
деления действующих лиц на
положительных и отрицательных,
морализующего
персонажа,
нравоучительной
концовки,
наказания порока, единства места,
времени и т. п.
Объяснение: