Тест Ібсен
1. Драматургія кінця ХІХ — початку ХХ ст. розвивалася в напрямку:
а) гостросюжетної дії; б) реалістичного змалювання дійсності; в) заглиблення у
духовний світ героїв.
2. Перший драматичний твір Ібсена: а) “Катіліна”; б) “Богатирська могила”;
в) “Комедія кохання”.
3. Ібсена за керувати Норвезьким театром, бо: а) він був єдиним норвезьким
драматургом; б) його п'єси були написані національною мовою; в) його визнали як
зачинателя “нової драми”.
4. П'єса “Ляльковий дім” є: а) романтичною; б) реалістичною; в) символістською.
5. В основі сюжету п'єси “Ляльковий дім” лежить: а) розгадка таємниці минулого;
б) історія кохання героїв; в) боротьба за вигідне місце, посаду.
6. Хельмер вибачає Норі її вчинок: а) бо дуже кохає; б) через вдячність за порятунок;
в) коли це вже не може зашкодити його репутації.
7. Лікар Ранк сказав, що в цієї людини підгнило коріння характеру про: а) Хельмера;
б) Крогстада; в) фру Лінне.
8. Нора вважає, що найбільший обов'язок людина має перед: а) суспільством;
б) родиною; в) собою.
9. Прихований зміст художнього твору — це: а) підтекст; б) внутрішня дія; в) сюжет.
10. Зачинателем “нової драми” вважають: а) Б'єрнсона; б) Шоу; в) Ібсена
11. Основні риси характеру Хельмера: а) кар'єризм і самозакоханість; б) чесність і
порядність; в) принциповість і здатність прощати.
12. Внутрішня дія — це: а) життя душі героїв; б) конфлікт між героями; в) приховані
події, що розкриваються у ході п'єси.
что такое подвиг? это героический, самоотверженный поступок, связанный с риском. к подвигу не нужно готовиться. , если понадобится, многие из нас его совершат. главное – смелость и желание .
в жизни мы часто встречаемся с примерами подвигов: тушение в самом его эпицентре, спасение товарища в бою, защита девушки, на которую напали хулиганы в темном переулке. но бывают и маленькие подвиги: котенку спуститься с дерева, перевести старушку через дорогу, поделиться обедом с другом.
но почему же мы слышим только об отдельных героях, а большая часть населения остается в тени? подвиг нельзя совершить, не обладая силой воли и умением собой. герои, прославившиеся своими подвигами, совершили их не потому, что им просто так захотелось. это все стечение обстоятельств и личные качества, проявленные ими в нужный момент.
на мой взгляд, инвалидов и людей, работающих с ними, можно назвать настоящими героями, ведь по сути они совершают подвиги ежедневно. ограничения никак не влияют на их волю к жизни, стремление к самореализации. часто инвалиды оказываются гораздо более приспособленными к жизни, нежели совершенно здоровые люди. такая сила духа достойна глубокого уважения!
мне кажется, совершить подвиг никогда не поздно, ведь в жизни всегда есть место для него.