Тест по тексту Ивана Бунина "Эпитафия"
1)За крайней избой нашей степной деревушки пропадала во ржи наша прежняя дорога к городу. (2)И у дороги, в хлебах при начале уходившего к горизонту моря колосьев стояла белоствольная и развесистая плакучая береза. (3)Глубокие колеи дороги зарастали травой с желтыми и белыми цветами береза была искривлена степным ветром, а под ее легкой сквозной сенью уже давным-давно возвышался ветхий серый голубец-крест с треугольной тесовой кровелькой, под которой хранилась от непогод суздальская икона Божией Матери. (4)Шелковисто-зеленое, белоствольное дерево в золотых хлебах! (5)Когда-то тот кто первый пришел на это место поставил на своей десятине крест с кровелькой призвал попа и освятил «Покров Пресвятыя Богородицы». (6) И с тех пор старая икона дни и ночи охраняла старую степную дорогу незримо свое благословение на трудовое крестьянское счастье. (7) И в детстве мы чувствовали страх к серому кресту, никогда не решались заглянуть под его кровельку, — одни ласточки смели залетать туда и даже вить там гнезда. (8)Но и благоговение чувствовали мы к нему, потому что слышали как наши матери шептали в темные осенние ночи:
— (9)Пресвятая Богородица защити нас покровом твоим!
(10) Осень приходила к нам светлая и тихая так мирно и спокойно что казалось конца не будет ясным дням.
(11) Она делала дали нежно-голубыми небо чистым и кротким. (12)Тогда можно было различить самый отдаленный курган в степи на открытой и равнине желтого жнивья. (13)Осень убирала и березу в золотой убор. (14)А эта береза радовалась и не замечала как недолговечен убор, как листок за листком осыпается он пока наконец не оставалась вся раздетая на его золотистом ковре. (15) Очарованная осенью она была счастливая и покорная и вся сияла озаренная из-под низу отсветом сухих листьев. (16) А радужные паутинки тихо летали возле нее в блеске солнца тихо садились на сухое колкое жнивье. <...> (17) И народ называл их красиво и нежно — «пряжей Богородицы». (И. Бунин. Эпитафия. 1900 г.)
Задания:
1. Сформулируйте основную мысль текста.
2. Найдите в отрывке повествование, описание. Какие языковые средства отражают эти типы речи в данном отрывке?
3. Из первого предложения выпишите слова, в которых количество букв и звуков не совпадает. Сделайте транскрипцию выписанных слов.
4. Из предложений 1-4 выпишите номер предложения (ий), в котором (ых) употреблено уточнение.
5. Из предложений 4--7 выпишите номер(а) предложения (ий), в котором (ых)употребляется деепричастный оборот.
6. Из предложений 11-17 выпишите номер(а) предложения (ий), в котором (ых) употребляется причастный оборот.
7. Среди предложений 10-13 укажите предложение, в котором употреблено вводное слово.
8. Среди предложений 7-13 укажите два предложения, в которых нужно поставить ОДНУ запятую. Запишите номера этих предложений.
9. Расставьте знаки препинания: укажите цифру(-ы), на месте которой(-ых) в предложении должна(-ы) стоять запятая(-ые).
Осень приходила к нам светлая (1) и тихая (2) так мирно и спокойно (3) что (4) казалось (5) конца не будет ясным дням.
10. Среди предложений 10 – 17 найдите такое(-ие), которое(-ые) связано(-ы) с предыдущим с противительного союза и указательного местоимения. Напишите номер(-а) этого(-их) предложения(-ий).
англійський поет і прозаїк. Світову популярність здобув завдяки поезії про британських солдатів, що перебувають на службі в колоніях, та пригодницьким оповіданням, що стали класикою дитячої та підліткової літератури. Його вважали «співцем британського імперіалізму», проте він не відкидав культурну цінність поневолених народів. У своїх творах оспівував колоніалізм як місію білої раси, обов'язком якої вважав пропагування засад європейської цивілізації. Юність провів переважно в Індії, що стала екзотичним тлом для його найвідоміших творів: роману «Кім» та фантастичних оповідань «Книга джунглів». У численних статтях та виступах письменник коментував найважливіші політичні події у світі. Його найвідоміші твори отримали змішані оцінки літературних критиків. 1907 року став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за сть, яскраву фантазію, зрілість ідей і видатний талант оповідача».
"Айвенго" — це остросюжетний і дуже багатоплановий роман з великою кількістю дiючих осiб. У романi перемiшанi реальнi (однак романтизовані, наприклад, образ короля) iсторичнi фiгури і цілком вигаданi персонажi.
Айвенго і Бріан де Буагільбер – образи лицарів, що протиставлені один одному у творі. Обидва вони сміливі воїни, але в романі вони виступають як суперники й вороги.
Айвенго описаний автором як майже iдеальний романтичний герой, уособлення усіх чеснот лицарства. Айвенго - благородний молодий лицар, син саксонського дворянина Седріка Сакса. Брав участь у III хрестового поході, є сподвижником другом короля Річарда Левове Серце. Айвенго дуже вірний - і своєму коханню (не погодився зрадити свою любов, за що батько його вигнав і позбавив спадщини), і королю (Айвенго, вступивши до його війська, віддано служив йому). Навіть у важких ситуаціях, Айвенго не зраджує короля, кохану, друзів.
Айвенго вражає нас своєю людяністю, що для його суворому времені було нетиповим навіть для лицаря. Айвенго допомагає єврею Ісааку, не дозволяє злодіям пограбувати іновірця. Не оговтавшись після ран, ризикує своїм життям заради Ребеки. Айвенго - благородний: під час поєдинку він не скористався слабкістю суперника. Айвенго прагне до перемоги, але перемоги у чесному бою.
Образ Бриана де Буагильбера у романі дуже яскравий і набагато складніший за образ Айвенго. Образ Буагильбера дуже суперечливий, тому герой вийшов яскравим і живим. Хоча храмовник Буагильбер є негативним персонажем твору, у нього є не тільки негативні риси.
Він - сувора, тверда людина, часто буває і грубим, і жорстоким. Потім, коли закохується в Ревеку, він розкривається як дуже пристрасна людина. У його душі іде запекла внутрiшня боротьба. Бриан де Буагильбер готовий заради своєï пристрастi вiдмовитися вiд свого iменi, титулу, знеславити себе. Під час турнiру, на якому вирiшується, чи буде жити Ревека, вiн вмирає вiд переживань.
Він - суперечлива натура. Ревека говорить йому: "У тебе сильна душа; іноді в ній спалахують благородні і великі пориви. Але вона - як занедбаний сад, що належить недбайливому господареві: бур`яни розрослися в ній і заглушили здорові паростки".
Объяснение: