Тест за розділом "Княжна Мері"романа Михайла Юрійовича Лермонтова "Герой нашого часу" ЗАПИТАННЯ №1
Яку назву мали особисті щоденники за часів Лермонтова?
а) журнали
б) блокноти
в) записники
г) щоденники
д) зошити
ЗАПИТАННЯ №2
В яке місто прибуває головний герой роману Григорій Печорін?
а) Кисловодськ
б) П'ятигорськ
в) Сочі
г) П'ятногорськ
д) Новотроїцьк
ЗАПИТАННЯ №3
Хто першим зустрівся Печоріну біля Елисаветінського джерела?
а) Грушницький
б) Лермонтов
в) Вернер
г) Віра
д) Княжна Мері
ЗАПИТАННЯ №4
Яке військове звання мав Грушницький?
а) юнкер
б) корнет
г) гусар
д) поручік
ж) штабс-капітан
ЗАПИТАННЯ №5
Чий це портрет? «Він тільки рік у службі, носить, з особливого роду франтівства, товсту солдатську шинель. У нього георгіївський солдатський хрестик. Він був гарної статури, смуглявий і чорноволосий; йому на вигляд можна дати двадцять п’ять років, хоча йому навряд чи двадцять один рік"
а) Печоріна
б) Грушницького
в) Лермонтова
г) Онегіна
д) Вулича
ЗАПИТАННЯ №6
Яку картярську гру полюбляє грати товариство П'ятигорська?
а) покер
б) віст
в) преферанс
г) пулю
д) дурня
ЗАПИТАННЯ №7
Грушницький розповів Печоріну про людей, що складають в П’ятигорську публіку на водах під назвою ...
а) "водяний баланс"
б) "водяне товариство"
в) працівники санаторію
г) "п'ятигорська вода"
ЗАПИТАННЯ №8
"Черевики ... стягали біля кісточки її сухорляву ніжку так мило, що навіть не посвячений у таїнства краси неодмінно охнув хоч від подиву". Про кого з героїв роману йдеться у цьому уривку?
а) про Віру
б) про княгиню Ліговську
в) про княжну Мері
г) про Белу
ЗАПИТАННЯ №9
Яку цінну річ перекупив Печорін у крамниці Челахова, переплативши 40 карбованців, отримавши від княжни Мері погляд, в якому "виблискувала найчарівніша лють"?
а) мармурову статуетку
б) діамантове кольє
в) перський килим
г) перстень з рубінами
д)срібну тарілку
ЗАПИТАННЯ №10
"Хто цей пан, у якого такий неприємний важкий погляд? Він був з вами тоді"Про кого йшла мова в даному уривку?
а) про Вернера
б) про Печоріна
в) про Грушницького
г) про одинокого офіцера
д) про князя Ліговського
ЗАПИТАННЯ №11
Де Печорін зустрів Віру, про приїзд якої він почув напередодні від лікаря?
а) в парку
б) в гроті
в) в лісі
г) в горах
д) біля джерела
ЗАПИТАННЯ №12
Продовжіть речення " Відтоді, як ми знаємо одне одне одного, ти нічого не дав мені, крім"
а) кохання
б) страждання
в)ненависті до тебе
г)терпіння
д) солодких почуттів
очень надо
Чацкий - участник двух сюжетных линий, двух конфликтов. Во-первых, это любовный треугольник Чацкий – Софья – Молчалин. Во-вторых, это противостояние Чацкого и фамусовского общества.
Грибоедов писал, что в его пьесе «двадцать пять глупцов на одного здравомыслящего человека». Но ум Чацкого в фамусовском обществе не просто бесполезен, он является бесспорным недостатком. «Да этакий ли ум семейство осчастливит?» - говорит Софья о Чацком.
Чацкий один смотрит на московскую жизнь здраво. Все герои комедии довольны своим положением, а Чацкий может его критиковать. Тем самым он разрушает основу существования фамусовского общества. Главный герой высмеивает любовь Софьи к Молчалину. Поэтому-то у неё и срывается с языка фраза: «Он не в своем уме». И пусть Софья сказала это случайно, она рада, что собеседник понял её в прямом, а не в переносном смысле:
Готов он верить!
А, Чацкий! Любите вы всех в шуты рядить,
Угодно ль на себя примерить?
Прототипом Чацкого стал декабрист Чаадаев. Явное созвучие в фамилиях еще раз подчеркивает замысел автора: показать вольнолюбивого, целеустремленного и возродить Россию, утонувшую в лести и предрассудках, человека. Чацкий всеми силами пытается открыть глаза фамусовскому обществу и убеждениями, и высмеиванием. Но стена между такими как Чацкий И Фамусов не поддается разрушению, поэтому не понятно: Чацкий ли отвергает общество или общество Чацкого? Все зависит от личной точки зрения. Фамусовское общество считает себя абсолютным победителем, а чАцкий удаляется не с торжеством, не с видом побежденного, а свидом человека, который разочаровался в самом дорогом:
Вон из Москвы! Сюда я больше не ездок…
Бегу, не оглянусь, пойду искать по свету,
Где оскорбленному есть чувству уголок…
И Чацкий действительно должен был бежать, потому что такая жизнь как у Фамусова и его знакомых губительно, паразитически действует на сознание человека. Чацкий осознал, что в такой атмосфере можно задохнуться:
Вы правы: из огня тот выйдет невредим,
Кто с вами день пробыть успеет,
Подышит воздухом одним,
И в нем рассудок уцелеет.
Чацкий стал предшественником романтических героев: ищущих свободу, отвегнутых (или отвергающих?) общество. И как ни различны Печорин у Лермонтова и князь Андрей у Л. Толстого – они все так же, как и Чацкий страдают от нехватки правды и невозможности найти свободную истину.