Тести за поемою «Наймичка» Т. Шевченка1. Повернувшись благополучно додому („Наймичка”), Марко... А Богу. Б Поцілував рідну землю. В Заспівав веселої. Г Подякував воликам. 2. Караючи свою нещасливу долю („Наймичка”), Ганна зверталася ... А До широкого степу. Б Бога. В Туману. Г Батьків.3. Трохим з Настею („Наймичка”) сумували через те, що: А Були бідними. Б Повсякчас втрачали здоров’я. В Вимушені працювати на пана. Г Не мали дітей.4. Старі вирішили прийняти до себе наймичку („Наймичка”), бо: А Вважали себе за багатих. Б Вже нездужали. В Вона дуже сльозно Г їм важко було працювати на городі. 5. Рід діяльності Марка („Наймичка”). А Ковальство. Б Чумакування. В Мисливство. Г Гончарство.6. Через те, що син наймички тривалий час не повертався („Наймичка”), вона: А Мусила розважати його дружину і дітей. Б Зверталася з молитвою до Святого Миколая. В Ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця. Г Вирушила на його пошуки. 7. Якого подарунка віз Марко Ганні? („Наймичка”) А Сукна дорогого. Б Шитий пояс. В Червоного шовку. Г Парчі золотої.8. Про кого не згадується у творі „Сон” („На панщині пшеницю жала”)? А Про офіцера. Б Ланового. В Жінку-кріпачку. Г Івана.9. Під час блукання у неділю вранці-рано („Наймичка”) героїня наспівувала... А „Ой степи широкії”. Б „Ой у полі могила”. В „Кукувала зозуленька”. Г „Ой у полі вітер віє”.10. Дід виїхав до Городища („Наймичка”), аби: А Придбати необхідних ліків. Б Відвідати сина, який там служив у війську. В За до себе кумів. Г Продати дещо з хатнього краму.11. Після тривалих страждань Ганна („Наймичка”) відчула себе щасливою тоді, коли: А Знаходилася поруч зі своєю дитиною. Б Мала можливість заробити на хліб. В Підкинула власну дитину чужим людям. Г Батьки дозволили їй повернутися додому.12. Під час весілля Марка („Наймичка”) Ганна... А Обробляла городину. Б Співала і танцювала. В Жебракувала в Городищі. Г Пішла на прощу до Києва.13. Наприкінці твору „Наймичка” героїня... А Зізналася Маркові, що вона його мати. Б Залишила хату сина і вирушила у мандри. В Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові. Г Утопилася з горя.
Хлестаков – дрібний чиновник, людина незначний, всіма зневажуваний. Його не поважає навіть власний слуга Осип. Може оттаскать за вихри батько. Він бідний і не здатний працювати так, щоб забезпечити собі хоча б стерпне існування
Він глибоко незадоволений своїм життям, навіть підсвідомо нехтує себе. Але порожнеча й дурість не дозволяють йому осмислити свої лиха, спробувати змінити життя. Йому здається, що представся лише випадок, і все зміниться, він перенесеться “із бруду в князи”.
Це й дозволяє Хлестакову так легко й невимушено почувати себе особою значним. Мир, у якому живе Хлестаков, незрозумілий йому самому. Він не має сил осягти зв’язок речей, уявити собі, чим у дійсності зайняті міністри, як поводиться й що пише його “друг” Пушкін. Для нього Пушкін – той же Хлестаков, але счастливее, удачливее.
были когда-то три брата, страрший нашел золото и сказал что Семь сел за этот мешок купит, средний брат нашел саблю и сказал что покорит семь городов, ну а младшему попалось зернышко, но было то оно не простое, а говорящее и сказало зернышко чтоб он свои братьям сказал что семь сел откормит! Братья смеялись. Он сказал грубо что откормит.Братья разозлились и оставили его.
несколько лет и он заметил своих братьев. они уже все были старые, у стааршего был горб из за того что он не хотел расставаться с золотом вот оно в горб превратилось.Другой брат пользовался саблей как костылем.
Вывод: каждый из них говорил что прокормит ну или купит СЕМЬ городов, и те кто смеялись ничего не добились
Семья означает как семь меня каждый поддерживают и уважают друг-друга
(надеюсь нормально)